Пізня сівба кукурудзи та соняшнику

Як правильно повестися аграрію в ситуації, коли не вдається посіяти ярі культури в оптимальні агротехнічні терміни

Дефіцит пального, запчастин, міндобрив і посівного матеріалу призводить до того, що терміни весняної посівної кампанії у 2022 році істотно затримуються. Окрім того, у багатьох господарствах, що перебувають безпосередньо або поблизу зони бойових дій, рішення про посівну відкладалося до останнього моменту. Це стосується багатьох господарств Півдня, Півночі та Сходу України. Поготів у тих регіонах, де є бодай найменші підстави до цього, фермери вперто сіють зерно навіть попри те, що рекомендовані терміни сівби минули. Очевидно, що ті, хто не встиг відсіятися у травні, будуть це робити і в червні, навіть якщо йдеться про кукурудзу і поготів про соняшник.

Проблема занадто пізніх термінів сівби цих культур зрозуміла. Чим далі від зими до літа, тим менше вологи у ґрунті і тим складніше розраховувати на отримання своєчасних дружних міцних сходів рослин. Додамо до цього той чинник, що і кукурудза, і соняшник обов’язково повинні нормально пройти ключові міжфазні періоди розвитку, щоб якісно відбулися ключові вегетаційні процеси. Це стосується, зокрема, і цвітіння, і формування та визрівання врожаю.

Читайте також: На що слід звернути увагу, обираючи технології вирощування кукурудзи у новому сезоні

Умовно кажучи, відсіявшись на якихось 10–14 днів пізніше, фермер ризикує втратити відчутну частину врожаю. З іншого боку, пізня сівба кукурудзи та соняшнику — не така вже й дивина, і така практика може мало чим відрізнятися в прибутковості від традиційних рекомендованих термінів.

Почнімо з того, що надзвичайно багато залежить від наявності вологи у ґрунті, себто вже від травневих дощів. Якщо вони пройшли, то це означатиме, що насіння буде висіяне у вологий і добре прогрітий ґрунт. Зважаючи на негативний досвід ранніх і середніх строків сівби попередніх років, коли протягом другої половини квітня — майже усього травня стояли аномально низькі температури, то це може виявитися позитивним. Адже, наприклад, насінина кукурудзи нормально проростає у ґрунті за температури +10 °С і вище. Тому сенсу в ранній сівбі за середньодобової температури +6…+7 °С було дуже небагато, якщо такі погодні умови стоятимуть тижнями. Добре пам’ятаємо, що минулого сезону доводилося вмикати опалення в будинку наприкінці травня — на початку червня. Тому, якщо у ґрунті буде волога, то сівба насіння кукурудзи та соняшнику у цей період — не така вже й кепська ідея.

Утім, із соняшником проблем у всякому разі буде менше. В Україні непогано себе зарекомендувала практика пожнивних посівів раннього соняшнику, хай навіть із нижчою кінцевою врожайністю, але водночас — і нижчими витратами. Тому, якщо доведеться ризикувати й висівати соняшник у червні в сухий ґрунт, то краще обрати вітчизняний сортовий соняшник, вартість посівного матеріалу якого помірна. Ці посіви за таких умов дадуть ті самі 1,5–2 т/га, що й гібриди. Але витрати на вирощування будуть значно нижчими.

З кукурудзою справа набагато складніша, зокрема через тривалий вегетаційний період більшості ходових гібридів цієї культури, її надзвичайну волого- та теплолюбність. Тому відразу наголосимо: якщо погодні умови та запаси вологи у ґрунті станом на кінець травня — початок червня будуть непідхожими, то краще не витрачати дарма кошти. Ці площі краще засіяти тим таки раннім соняшником чи горохом (у цьому сезоні все буде продаватися без проблем), чи в крайньому разі дати землі відпочити — це також колись потрібно було зробити.

Однак у більшості випадків кукурудзу можна спокійно висівати у зазначені терміни, забезпечивши належну агротехнічну підтримку. До того ж не обов’язково зменшувати густоту висіву, в крайньому разі буквально на кілька відсотків. Головне — правильно підібрати гібрид.

Цікаво, що хоча логічно напрошується вибір гібридів кукурудзи з коротким ФАО, усі рекомендації стверджують, що краще обрати ФАО від 260 до 320. Це — найбільш ходові та стійкі гібриди, що мають хороше співвідношення поміж врожайністю й адаптивністю до умов вирощування. Взагалі, якщо є можливість вибору посівного матеріалу, то краще не експериментувати й сіяти те, що сіяли в попередні роки, віддаючи перевагу перевіреним, так званим стабільним гібридам. Якщо у когось і є шанси дати пристойну врожайність, то передусім саме у них. Сподіватися на якісь незнані диво гібриди, мабуть, таки не варто.

Не варто особливо вигадувати щось особливе з агротехнікою. Уся логіка сівби та технології вирощування має бути спрямована на те, щоб на одну гривню витрат отримати певну кількість гривень прибутку навіть за несприятливих умов вегетації. Умовно кажучи, ми маємо точно знати, що, наприклад, 2 т соняшнику чи 6 т кукурудзи дадуть змогу отримати «плюс». Якщо такої впевненості не проглядається, то, знову ж таки, ймовірно краще розглянути альтернативні варіанти, включно до парів.

Однак не маємо забувати про ключові моменти технології. Так, зокрема, обов’язковим є якісне протруювання посівного матеріалу як інсектицидним, так і фунгіцидним препаратами. Це стосується, до речі, і кукурудзи. За умов пізньої сівби негативно проявитися можуть і нечисленні поки що хвороби цієї культури.

Так само нам обов’язково треба дати рослинам певну стартову дозу азоту та фосфору, навіть якщо бюджет на мінеральне живлення посівів у господарстві обмежений. Якщо є технічна можливість, краще застосовувати обмежені норми рідких добрив чи використовувати швидкорозчинні гранули. І кукурудза, і соняшник повинні «вхопити» на старті розвитку певну кількість доступних азоту й фосфору, щоб сформувати нормальний листковий апарат і кореневу систему.

Читайте також: Продуктивність соняшнику та регулятори

Також слід потурбуватися про забезпечення цих культур ключовими мікроелементами. Для соняшнику — це листкові внесення бору, а для кукурудзи — цинк. Не зайвим буде також класичне застосування сульфату магнію, що додатково підвищить стійкість рослин до стресів.

Цілком імовірно, що саме у цьому сезоні окремим фермерам доведеться випробувати недорогі гумати, щоб спробувати компенсувати відсутність належного мінерального живлення посівів. Звісно, що гумати не замінять ані мінеральних добрив, ані фунгіцидів, проте — як можемо робити висновки з досвіду попередніх років — певна користь від них є. Тому краще гумати, ніж нічого, поготів, що вартість їх застосування обраховується буквально в додаткових кількох десятках гривень на 1 га.

І, нарешті, потрібно забезпечити потужний інсектицидний і гербіцидний захист посівів. Одна річ, якщо соняшник вирощують за технологією використання спеціалізованих гербіцидів, а зовсім інша — за класичною. Кінець травня — початок червня — це час справжнього розквіту більшості видів смітної рослинності на полі. Тому дуже важливо завчасно внести ґрунтовий гербіцид, бо страховий уже може не дати бажаного ефекту.

Ігор Коваленко