ПРО НАС

Бренд "Агрономія сьогодні" забезпечує різноманітні потреби у веденні аграрного бізнесу, виробництві аграрної продукції для людей, які займаються сільським господарством.

Наша пристрасть - допомогти аграріям заробляти гроші, економити час та збільшувати своє задоволення у фермерському бізнесі.

На сторінках нашого сайту ви завжди знайдете актуальну інформацію з вирощування та захисту рослин. а також безліч іншої інформації, що допоможе вам у веденні бізнесу.

У садівництві найважливішими чинниками підвищення продуктивності насаджень та збільшення прибутку з одиниці площі насаджень є не лише добір сорту, а й технології. В інтенсивному садівництві велике значення має добір підщеп. Саме підщепи забезпечують адаптивність насаджень до місцевих ґрунтових умов і дають змогу максимально розкрити потенціал саду.

У попередні періоди розвитку промислового садівництва вирощували здебільшого сильнорослі дерева, що давали великий врожай, але доглядати за ними було дуже складно саме через розміри. Висаджували дерева за схемою 10 × 10, 7 × 7 м, а висота, приміром, яблуні й груші сягала 12–14 метрів. Окремі дерева сорту яблуні Мантуанське за схеми садіння 10 × 10 і висоти 10–12 м давали по 1000 кілограмів плодів, тобто 1000 центнерів з гектара. Але, окрім складності обприскування й догляду за кроною, такі дерева відрізняються періодичністю плодоношення і дають перший урожай на 7-й, а інколи й на 12-й рік після садіння. Звісно, жоден із сучасних сільгоспвиробників, а надто фермер, так довго очікувати перших плодів не буде.

Зменшення непродуктивного періоду, періодичності в урожайності, а також полегшення догляду за деревом і збирання плодів безпосередньо залежать від добору підщеп.

Сучасне садівництво знає багато підщеп для кожної плодової породи, які можуть контролювати силу росту, продуктивність насаджень та їх вступ у плодоношення. Відомо: що менша висота дерева, то раніше воно дасть перший промисловий врожай і то легше буде його доглядати.

Зазвичай для всіх плодових дерев використовують дві системи класифікації підщеп: за способом розмноження і за силою росту.

За способом розмноження підщепи поділяють на: сіянцеві — це такі, що їх отримують за насіннєвого розмноження, і клонові — ті, що розмножуються вегетативно (живцями, відсадками або за допомогою сучасних методів зеленого живцювання та мікроклонального розмноження).

Читайте також: Інтенсивне садівництво: як швидко і якісно виростити плодові дерева

Сіянцеві підщепи легкодоступні для садівників, адже отримати їх можна, просто виділяючи насіння з плодів свого саду. Однак вони здебільшого є сильнорослими і мають усі зазначені вище вади — пізній вступ насаджень у плодоношення та, у разі низької агротехніки, можливий перехід до періодичного плодоношення.

Дерева, вирощені на сіянцевих підщепах, можуть відрізнятись один від одного, адже за насіннєвого розмноження сила росту й основні технологічні властивості навіть кореневої системи (що саме важливо для підщеп) сильно варіюють. За такими деревами важко доглядати і, що найважливіше, достатньо проблематично отримати плоди високої якості.

Але сіянцеві підщепи доволі широко використовують і понині, зокрема, для кісточкових. Це зумовлене високою адаптивністю таких підщеп до несприятливих умов вирощування. Дерева на сіянцевих підщепах не потребують частого зрошення. Їхня глибоко проникна коренева система дає дереву змогу брати стільки ґрунтової вологи, скільки йому потрібно. Дерева також не потребують опори і дуже стійкі у будь-якому ґрунті. Зменшення капітальних витрат на закладення насаджень за рахунок відмови від опори та зниження потреби у садивному матеріалі може бути привабливим для фермерів, які мають великі площі, але дуже обмежені в матеріальних ресурсах.

Інші, клонові, підщепи мають достатньо широкий спектр використання і згодом повністю замістять сіянці у сучасному садівництві. Саме клонові підщепні форми дають змогу обрати конструкцію насаджень зважаючи на конкретні умови й забезпечать дружний вступ дерев у плодоношення. Завдяки вегетативному розмноженню підщеп можна дуже чітко контролювати силу росту дерева, пристосованість рослини до кліматичних умов, а для окремих форм — навіть забезпечувати стійкість до хвороб та окремих шкідників.

Наведена вище класифікація більш актуальна для тих, хто займається вирощуванням садивного матеріалу. Проте інша класифікація — за силою росту дерев — безпосередньо стосується виробників плодової продукції.

За цією класифікацією підщепи ділять на: сильнорослі й умовно сильнорослі, середньорослі, напівкарликові та карликові. Окремо можна виділити й дуже карликові підщепи. 

Насадження на сильнорослих підщепах закладають зі щільністю 400–300 дерев на гектар. Вік насаджень (окрім персика) може сягати 40, інколи — 60 років. Дерева не потребують опори, а деякі породи (персик, черешня, слива) навіть у південних районах країни можуть обходитися без постійного зрошення. Це знижує суму капітальних вкладень на створення насаджень. Однак, як уже зазначалося, насадження пізно вступають у промислове плодоношення. Великі дерева у період великих врожаїв потребують спеціальних підпор (чатал) для окремих обвислих гілок, перевантажених плодами. Їх важко обрізувати, й тому інколи дерева залишаються дуже загущеними. Затінення гілок всередині крони може зумовити перехід плодоношення на її периферію, що, своєю чергою, потребує збільшення габаритів крони. Збирати врожай із великих дерев без пошкоджень украй важко. Окремі плоди з обвислих гілок завжди струшуються і стають непридатними для реалізації.

Дерева на середньорослих підщепах мають габарити крони близько 80% росту сильнорослих підщеп. Це дає змогу ущільнити насадження до 670 дерев на гектарі. Збільшення кількості дерев відбувається за незначного зниження продуктивності окремого дерева, але врожай з одиниці площі зростає на 15, а інколи й на 25%. Середньорослі дерева вступають у промислове плодоношення вже на 5–6-й рік від закладання саду. Вік насаджень сягає близько 25 років. Вони не потребують опори і досить посухостійкі. Глибоко проникна коренева система дає змогу застосовувати великі норми поливу, відтак дерева тривалий час споживають цю вологу. Водночас за низької агротехніки насадження можуть переходити до періодичного плодоношення, а за невірно обраної системи обрізки стають сильнорослими.

Напівкарликові підщепи знижують ріст дерева на 70–60% порівняно із сильнорослим деревом. За вирощування таких садів потрібно використовувати або плоскі форми крон (пальмети, шпинделі) або малогабаритні округлі крони. Щільність насаджень може становити 1225 дерев на гектар. Коренева система таких підщеп проникає у ґрунт уже не так глибоко (до 60 см), і тому насадження можуть потребувати опори. Глибина залягання коренів лімітує і необхідність зрошення насаджень середніми нормами через часті проміжки часу (два-три тижні). Окрім яблуні, інтенсивні насадження на напівкарликових клонових підщепах найбільш поширені у світі. Це пов’язане з тим, що карликові підщепи лише почали застосовувати для більшості плодових порід. Дерева у насадженнях вступають у промислове плодоношення на 3–4-й рік і за умов високої агротехніки дають стабільні високі врожаї. Вік насаджень — близько 20 років.

Карликові підщепи найчастіше використовують під час закладення насаджень яблуні. Для інших плодових порід наразі триває підбір і відпрацювання технологій для широкого їх застосування у виробництві. Дерева на карликових підщепах, за умови використання високоякісного садивного матеріалу, можуть давати промисловий врожай уже в рік закладення насаджень. Урожайність таких насаджень, залежно від конструкції насаджень і породно-сортового складу, може коливатися від 35 до 70 тонн з гектара.

Однак є і вади. Щільність насаджень на карликових підщепах має бути від 1250 до 3000, а інколи й до 10–12 тисяч рослин на гектар. Однак за такого щільного садіння строк промислової експлуатації саду невеликий (15 років), що значно збільшує амортизаційні відрахування у собівартості плодів. Коренева система таких рослин неглибока, а в більшості підщеп до того ж і крихка. Тому насадження ОБОВ’ЯЗКОВО потребують опори. Необхідно також мати на увазі, що неглибока коренева система не може забезпечувати рослину вологою, що знаходиться нижче за орний шар. Потрібні часті зрошення невеликими дозами, отже, встановлення системи краплинного зрошення, що значно підвищує капітальні витрати на створення насаджень.

Закордонні й вітчизняні розсадники нині можуть запропонувати цілу низку підщеп для садівника чи вже готові саджанці на найбільш поширених підщепах. Але фермерові слід знати, на якій саме підщепі можна вирощувати сади на його території.

Читайте також: Зимове та весняне обрізування саду

Передусім потрібно виходити з того, що ґрунт є агресивним для рослини біологічним середовищем і хибний вибір підщепи може призвести до передчасної втрати насаджень, тобто до збитків. Необхідно зважати на такі параметри ґрунту, як: глибина залягання ґрунтових вод, реакція ґрунтового середовища, глибина гумусового горизонту, вміст мікро- і макроелементів. Для південного садівництва найважливішим є кількість карбонатів у ґрунті, а для приморських районів — ще й вміст хлоридів у ґрунтовому розчині. Водночас потрібно знати глибину проникнення кореневої системи підщепи та опір несприятливим умовам для окремих підщеп у різних ґрунтово-кліматичних зонах.

Так, практично для всіх підщеп для груші айвових форм непридатні ґрунти з високим вмістом вапна або карбонатів. Більшість сильнорослих підщеп не переносять важких ґрунтів, а також близького залягання ґрунтових вод. У північних районах необхідно враховувати критично низькі температури взимку, які можуть пошкоджувати коріння підщеп, а на півдні — стійкість підщеп до спеки і посухи влітку.

Не менш важливим є також добір підщеп з огляду на біологічні умови вирощування рослини. Так, окремі підщепи не можна вирощувати в зоні, де поширені такі захворювання, як фітофтора, кореневий рак тощо, а також шкідники типу нематод, ґрунтових попелиць (червона кров’яна попелиця) та хрущів. Однак, можливо правильно добрати такі підщепи, що, може, й не дадуть надвисоких врожаїв, проте забезпечать надійний опір рослин таким несприятливим умовам.

Важливою біологічною умовою вирощування насаджень на окремих підщепах є сумісність сортів, що садівник вирішив використовувати у насадженнях із підщепами. Так, з обережністю і знанням справи варто підходити до вибору підщеп айвових форм для сортів груші, підщеп для черешні й навіть нових клонових підщеп для сливи, персика та абрикоса. Інколи може статися, що не вивчені у певній ґрунтово-кліматичній зоні підщепи можуть мати приховану несумісність із сортами, яка проявляється в період промислового плодоношення. Насадження за такого хибного вибору доведеться розкорчовувати, що зумовить значні збитки.

Отже, знати особливості підщеп, на яких садівник вирощуватиме насадження, вкрай важливо, а правильний їх добір дасть змогу забезпечити високу і стабільну продуктивність садів.

Дмитро Потанін, канд. с.-г. наук

Наші партнери

Металеві силоси для зберігання зерна: що...

Металевий силос для зберігання зерна — інвестиція не найдешевша. Фактично його спорудження на...

Використання соломи як органічних добрив

У землеробстві будь-яка побічна продукція рослинництва, у тому числі й солома, повинна бути...

Як восени підготувати поля до весняної посівної

Осіння культивація і проведення глибокого розпушення чи щілювання грунту дає змогу створити...

АгроТренди

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

4843
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Виробництво та перспективи чорного часнику

11190
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Чорний горіх: види та технологія вирощування

11121
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.