Останніми роками у всіх розвинених країнах світу розширюється закладання інтенсивних садів на низькорослих клонових підщепах, де врожайність досягає 40–50 т/га. Уже на третій рік після посадки, в той час як класичні сади через 6–8 років збільшують врожайність фруктів і більш ніж удвічі економічну ефективність виробництва. Інтенсивне садівництво підвищує продуктивність шляхом скорочення потреби в працівниках і зниження витрат на прибирання

Традиційний інтенсивний сад має загущеність із більш ніж 3000 дерев/га. Але в деяких господарствах існує практика, де високопродуктивні сади сягають до 8000 саджанців/га.

Найефективнішим засобом захисту від шкідників і хвороб плодового саду є інтегрована система захисту насаджень, яка відбувається за такими напрямами:

  • схема садіння плодових дерев;
  • догляд за плодовими насадженнями, який спрямований на запобігання ураження шкідниками та хворобами;
  • вибір стійких сортів;
  • постійний моніторинг як шкідливих, так і корисних організмів;
  • застосування феромонних пасток;
  • удосконалення системи захисту через заходи діагностики стану рослин;
  • завчасне реагування на динаміку розвитку найшкідливіших організмів і хвороб з урахуванням погодних умов і ЕПШ;
  • полив і підживлення мають відповідати фазі росту й плодоношення;
  • вибір якісних засобів хімічного захисту, їх чергування та проведення дослідів на токсичні залишки в зібраному врожаї.

Ключова роль в інтегрованій системі захисту саду належить сортовій агротехніці.

Вибір сортів, стійких до комплексу фітопатогенів, посадка високопродуктивних, стійких до хвороб сортів. За такої системи вирощування стає можливим зменшити або повністю забрати із системи захисту фунгіциди, що призведе до значного зниження пестицидного навантаження. Своєчасно проведені агротехнічні заходи дають високу ефективність подальших обробок, скорочують їх кількість і підвищують розвиток здорових дерев і якість урожаю.

Читайте також: Не перестаратися з добривами

Обрізування надлишкових гілок для формування розгалуженої крони забезпечує достатнє продування вітром, а також рівномірне розподілення хімічного препарату на поверхні листя. Знищення бур’янів у весняний і літній періоди дає можливість знизити ураження хворобами та ґрунтовими шкідниками до 65%.

У період «до цвітіння» захист плодових культур характеризується переважно використанням хімічних препаратів, бо біологічні препарати за низьких температур повітря недостатньо ефективні, і інтенсивність наростання різних видів шкідників найвища, в той час як чисельність корисних комах і їх господарська діяльність нижча, ніж у літній період.

Левова частка роботи в плодових садах відводиться захисту від парші. Інтенсивність цієї роботи залежить від стійкості сорту. На сортах, які більш схильні до ураження паршею, обробки проводять у періоди найбільшого пошкодження, до того ж треба дотримуватися деяких правил:

  • у фазу «зелений конус» варто застосовувати фунгіциди контактної дії;
  • у фазу «початок цвітіння», застосовувати ефективніші препарати. Важливо пам’ятати, що препарати можуть мати різні назви, препаративні форми можуть належати до однієї хімічної групи й за застосування можуть призвести до резистентності;
  • якщо ефективність фунгіцидів системної дії знижується, варто застосовувати разом із контактними фунгіцидами. Для уникнення резистентності слід застосовувати препарати з різним механізмом дії, уникати максимальної кількості обробок фунгіцидами цієї групи (не більше як 2–3/сезон).

Для садів інтенсивного типу розроблено низькорослі суміші трав. Прикоренева зона має бути вільною від бур’янів. Для цього садівники користуються гербіцидами чи висапують бур’яни вручну. Найчастіше в садах використовують ручну працю для захисту від бур’янів, бо це допомагає утримати більше вологи після дощів і сприяє кращій продуктивності садивного матеріалу.

Розглянемо системи захисту за різних фаз розвитку

З хвороб найпоширеніші:

Парша

З найнебезпечніших і дуже поширених хвороб яблуні й груші є парша. В інтенсивних садах інфекційний запас збудника парші кісточкових культур сягає до 90%. Має епіфітотійний прояв.

Сприятливими умовами для прояву хвороби є волога.

Хвороба уражає зав’язь, листковий апарат, плоди. На листках утворюються плями міцелію з оксамитовим нальотом. Якщо тканина надто пошкоджена, листя відмирає. На плодах з’являються темні плями, відбувається їх деформація та розтріскування плодів.

Втрати врожаю за середнього ураження можуть сягати 45–60%. У роки з дощовитою весняною погодою сильно уражається й опадає зав’язь. Зниження товарного виду продукції може досягати до 100%.

Борошниста роса

Наступна за шкодочинністю хвороба — борошниста роса. Поширена в садах південної зони садівництва. Сприятливі умови для прояву хвороби — велика кількість опадів навесні (березень-квітень). Хвороба уражає бруньки, пагони, суцвіття, листя і плоди, вкриваючи їх борошнистим нальотом. За ураження борошнистою росою приріст молодих пагонів знижується на 50–60%, а бруньки й зав’язь — до 15%.

Моніліоз

Однією із хвороб, що впливає не лише на врожайність і товарний вигляд, а й на збереження загалом, є моніліоз.

Зберігається в рослинних рештках, може розвивати інфекцію навесні й протягом подальшого періоду вегетації.

Найактивніше гриб розвивається і заражає плодові культури за температури 24-28 °С і відносної вологості повітря понад 75%.

Суцвіття й інші органи рослин за сильного ураження відмирають. Плоди мають бурий колір, загнивають, муміфікуються, а у вологу погоду вкриваються подушечками конідіального спороношення.

Втрати врожаю можуть сягати до 90%.

Моніліальний опік

Ще одна хвороба, яку спричиняє гриб самого ж роду, — моніліальний опік. Хвороба викликає побуріння й відмирання листя, квіток. На уражених частинах рослини можна виявити попелясто-сірі дрібні плями округлої форми, що забезпечують повторне зараження рослин у саду.

Читайте також: Підготування саду до зими

Шкідники плодового саду

Спостереження останніх років засвідчують, що глобальна зміна клімату досить помітна в Україні. У результаті цього змінилася структура шкідників, особливо основних шкідників в агроценозах, що призводить до збільшення потенційних втрат урожаю. Також збільшується й кількість поколінь шкідників. В Україні виявлено та зареєстровано понад 400 видів фітофагів: кліщі — 6%; комахи — 91, хребетні (гризуни і птахи) — 3%. Шкідники уражують корені, скелетні гілки й пагони, бруньки, листки, бутони, квітки, зав’язі та плоди.

Основними шкідниками яблуні є сірий бруньковий довгоносик, букарка, казарка, цикадка, яблуневий квіткоїд, листокрутки, п’ядуни, попелиці, мінуючі молі, яблуневий пильщик, медяниці, яблунева, східна та інші плодожерки, кліщі — червоний плодовий, звичайний, павутинний та інші.

У яблуневих садах інтенсивного типу найбільшої шкоди завдають сисні шкідники.

Захисні заходи базуються з урахуванням інфекційного фону, прогнозування, рівня розвитку хвороби, стійкості сортів, підбору захисних препаратів. Остання обробка фунгіцидами має бути проведена не пізніше ніж за 20 днів до збирання врожаю. Вибираючи препарат для проведення захисних обробок, слід користуватися «Переліком пестицидів дозволених до використання в Україні».

Ольга Власова, канд. с.-г. наук.
Інститут захисту рослин НААН

Сорти озимої пшениці вітчизняної селекції в...

Насіння сучасних сортів озимої пшениці має високу генетично зумовлену адаптивну спроможність,...

Як вибрати вживаний комбайн

В Україні навіть за найкращих часів завжди гостро бракувало зернозбиральної техніки. Адже нові...

Особливості застосування діючих речовин для...

Часто стверджують, що головна проблема десикації — це час. Час для обробки, справді, слід обирати...

АгроТренди

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

6835
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Люфа - вирощування та використання природної губки

3187
Люфа є представником ліаноподібних рослин, з пагонами до 4-7 м завдовжки. Всі вони мають розгалужені вусики та шорсткості по ребрах. Листя - пальчато-п'ятилопатеві (іноді цілісні) і розташовані по...

Виробництво та перспективи чорного часнику

15551
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.