Основна вимога до садів — швидкоплідність і висока врожайність якісних плодів. За широкого впровадження інновацій інтенсивні яблуневі та грушеві сади здатні вступати у товарне плодоношення на другий-третій рік від садіння й забезпечувати врожайність у межах 20–30, а надалі 50–80 т/га якісних плодів. Такі показники забезпечують, зокрема, особливості передсадивної підготовки ґрунту і технологій догляду. Їх позитивна дія зумовлена насамперед типом і рівнем родючості ґрунту, від якого залежить кореневе живлення рослин.

Для яблуні придатні ґрунти зі слабокислою і нейтральною реакцією ґрунтового розчину, у яких лінія скипання карбонатів перебуває на глибині 70–100 см. До таких належать чорноземи опідзолені, темно-сірі опідзолені та сірі лісові ґрунти. За механічним складом найсприятливішими для яблуні є середньо- та легкосуглинкові.

Передсадивна підготовка таких ґрунтів передбачає спеціальний обробіток і внесення органічних та мінеральних добрив. Дози органічних добрив залежать від вмісту органічної речовини і можуть варіювати у межах 40–100 т/га. Має значення також вміст у ґрунті рухомих форм елементів живлення: за їх низького рівня вносять 60 т/га, за середнього — 40, за високого — 20 т/га. У разі нестачі органічних речовин ґрунт можна збагатити завдяки вирощуванню багаторічних бобових трав, сидератів із бобових та суміші бобових і злакових культур упродовж двох-трьох років. За рік до садіння саду пласт цих трав переорюють.

Перед садінням саду вносять мінеральні добрива — фосфорні та калійні. Дози визначають залежно від рівня забезпеченості ґрунту їхніми рухомими формами. На кожен міліграм фосфору або калію, якого бракує до оптимального рівня забезпечення ґрунту, необхідно внести розрахункову кількість добрив виходячи з наявності цих сполук в органічних добривах.

Читайте також: Закладання промислового саду

Одночасно вносити дуже високі дози фосфорних і калійних мінеральних добрив не рекомендують, бо різке однобічне підвищення їх концентрації у ґрунті може негативно вплинути на живлення рослин іншими елементами, а також забруднювати ґрунт супутніми речовинами (фтором, калієм, свинцем тощо).

Вчені Уманського національного університету садівництва МОН України встановили, що під час одноразового внесення максимальна кількість фосфорних добрив на всіх ґрунтах не має перевищувати 600 кг/га діючої речовини, калійних: на легких ґрунтах — 400 кг/га, на суглинкових і глинистих — 800 кг/га. Якщо розрахункові дози перевищують зазначені рівні, то їх треба вносити двома або трьома частинами — половину чи третину перед садінням, решту — в посадженому саду. При цьому основну частину передсадивних доз краще вносити у складі органічних добрив, кількість яких збільшувати відповідно до 80–100 т/га. Це найкраще забезпечує оптимізацію всіх показників родючості бідних ґрунтів.

За умов повторної культури вирощування яблуні та груші передсадивна підготовка ґрунту має на меті подолання ґрунтовтоми. Її ознаками є слабкий ріст саджанців, здрібніння листя, некрози чи нарости на корінні, зниження врожайності, іноді загибель дерев. Такі явища спричинені переважно утворенням токсичних речовин у кореневмісному шарі ґрунту саду, що використовується тривалий час.

Якщо потрібно відновити насадження яблуні чи груші на цій самій площі, зняти ґрунтовтому допомагає певний період «відпочинку» після розкорчування саду, впродовж якого у ґрунті розкладуться рештки коренів та інактивуються токсичні речовини. Більшість вітчизняних дослідників схиляється до думки, що для яблуні та груші на слаборослих і середньорослих підщепах цей період має становити відповідно три-чотири роки. Вчені Національного ботанічного саду НААН України пропонують під час цього «відпочинку» знімати ґрунтовтому шляхом дворазової планової оранки, висіву сидератів та вирощування зернових культур і багаторічних трав.

Така система заслуговує на увагу, але є доволі дорогою, потребуючи постійних значних витрат на паливно-мастильні матеріали. Тому науковці Уманського національного університету садівництва запропонували метод послідовного зняття ґрунтовтоми, що базується на внесенні одразу після розкорчовування старого саду під оранку на 40–50 см необхідної кількості фосфорних та калійних добрив, гною або подрібненої соломи чи інших органічних добрив. Далі ділянку вирівнюють корчувальними боронами або дизель-культиваторами і засівають олійною редькою, гірчицею білою або люпином.

Зелену масу сидеральних культур восени заорюють на глибину 22–25 см. Навесні під ячмінь підсівають конюшину або люцерну в суміші зі злаковими, що їх використовують протягом двох років. В останній рік використовують лише один укіс трав, а зелену масу другого заорюють на глибину 25–30 см. Після цього висівають будь-яку зі згаданих вище сидеральних культур, зелену масу яких пізно восени заорюють на глибину 20–25 см.

Читайте також: Особливості організації території під закладення саду

У Польщі протягом одного сезону ґрунт поповнюють органічною речовиною, вирощуючи сидерати на «зелене» добриво, унормовують активну кислотність (рН) і глибоко його розпушують. Перед закладанням нового саду з огляду на результати хімічного аналізу ґрунту поповнюють нестачу в ньому макро- та мікроелементів, що повільно переміщуються у глибину. Необхідну кількість мікроелементів вносять у такий спосіб: спочатку обприскують відповідними сполуками сидерати, а потім заорюють їх у ґрунт.

Також у Польщі за інших умов після осіннього розкорчовування звільнену від дерев площу чизелюють на глибину 60–70 см, одночасно подаючи повітря з компресора задля кращого насичення ним ґрунту. У смугах, де росли дерева, чизелювання проводять кілька разів, потім ґрунт вирівнюють, культивують і висівають озиме жито. Навесні жито заорюють, ґрунт вирівнюють, сіють сидерати (гірчицю або гречку) і знову їх заорюють (за сприятливих умов — до трьох разів за сезон). Навесні наступного сезону у смуги майбутніх рядів вносять гній або осад з очисних споруд, перемішуючи його з верхнім шаром ґрунту за допомогою фрезування. Перш ніж садити саджанці, смуги майбутніх рядів знову чизелюють.

Отже, способи передсадивної підготовки ґрунту можуть бути різними, але завжди спрямовані на тривале забезпечення оптимальних умов живлення саджанців для їх росту і плодоношення яблуневих дерев в інтенсивному саду.

Віктор Жук, канд. с.-г. наук
Ігор Тимошок, канд. тех. наук,
Інститут садівництва НААН 

Наші партнери

Зміна клімату та сільське господарство в...

Зміни клімату загалом сприятливо впливають на продуктивність та якість плодоовочевих культур....

Система mini-till: перспективи мінімального...

Мінімальний обробіток є перспективним і відносно просто запроваджується на структурованих і добре...

12-корпусний плуг LEMKEN Eurotitan в СТОВ...

«Олстас-льон» є одним із найвідоміших господарств Чернігівщини, без перебільшення задаючи тон у...

АгроТренди

Люфа - вирощування та використання природної губки

853
Люфа є представником ліаноподібних рослин, з пагонами до 4-7 м завдовжки. Всі вони мають розгалужені вусики та шорсткості по ребрах. Листя - пальчато-п'ятилопатеві (іноді цілісні) і розташовані по...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

5543
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Виробництво та перспективи чорного часнику

12875
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.