Сучасне садівництво засноване на принципі отримання якомога більшого врожаю з одиниці площі за високої товарної якості плодів. Щоб вирощувати рекордні у промислових насадженнях урожаї — 60–80 т/га, необхідно прораховувати всі основні показники дерева, навіть енергетику рослини.

Будь-який живий організм, у тому числі дерево, для своєї життєдіяльності використовує енергію, яку отримує ззовні. Якщо її спрямувати в одне русло, саме там буде найвищий результат. У дерев основними напрямами використання сонячної енергії фотосинтезу є ріст крони дерев, розвиток коріння і формування плодів. Якщо завадити дереву створювати надлишкову деревину й обмежити ріст коріння, то весь енергетичний баланс рослини буде перерозподілено саме на врожай.

Сучасна наука пропонує як фактор, що обмежує ріст коріння, використовувати карликові підщепи. Додатково це дає змогу не лише знизити ріст рослини, а й ущільнити насадження завдяки збільшенню кількості дерев і, що найважливіше, — зменшенню скелетної деревини. За такого ущільнення навіть у разі зменшення врожаю з одного дерева можна загалом істотно підвищити врожай з одиниці площі. Щільність насаджень яблуні може становити 3500–4000 дерев/ га і більше.

Але за такої щільності не можна давати деревам переростати. Вони мають одразу дати врожай, інакше через затінення рослин та окремих гілок продуктивні сади стануть «лісоповалом». Тому садівник мусить не допускати утворення саме непотрібних для форм дерева гілок, адже рослини витрачають на це велику кількість енергії. Для цього проводять у саду так звані зелені операції. У сучасному українському садівництві таким новаторством часто нехтують, а за кордоном його вважають альтернативою зимовому обрізанню.

Зеленими операціями називають комплекс заходів із формування дерева і догляду його крони в період вегетації. Здебільшого зелені операції знають за підв’язуванням провислих під вагою плодів гілок та відгинанням сильнорослих гілок для подальшого ослаблення їх росту. Але цим комплекс не вичерпується. Можна стверджувати, що зелені операції є цілою наукою у формуванні дерев.

Заходи з формування і догляду дерева у період вегетації потребують постійної присутності садівника. Тому вони доступні для фермера, який має сад відносно невеликої площі (не більше ніж 5 га на постійного працівника). Натомість у садах великих господарств цими заходами неможливо повністю замінити зимове обрізування.

На самому початку вегетації, коли відцвіли дерева і ростові бруньки почали інтенсивно розвиватися і молоді пагони досягли довжини 5–7 см, уже видно, які вони мають кути відходження і напрям росту, чи відповідають вимогам садівника. Такі пагони ще не пройшли стадію здерев’яніння, тому достатньо мало витратили енергетичний потенціал дерева, їх можна видалити без шкоди для рослини. Це особливо актуально для старих дерев після відновлення запущених насаджень під час формувальної обрізки на культурах із сильною здатністю відновлювати пагони.

Серед зерняткових такою культурою є груша, а серед кісточкових — абрикос і слива з аличею. Власне операція виламування молодих зелених пагонів називається філізене. Цей захід дуже ефективний проти вовчкових пагонів. У зоні великих випилювань скелетних і напівскелетних гілок навесні пробуджуються сплячі бруньки, з яких і формуються такі пагони. Вони сильно ростуть, ущільнюють і притіняють крону. Якщо залишити їх протягом вегетації, очікуваного результату від відновлення дерева садівник не отримає. На агрономічному сленгу це називається «поламати дерево». Молоді пагони без будь-яких пристосувань легко виламують відчалюванням, адже зелені пагони в місті відростання від багаторічної деревини дуже крихкі, а рани швидко заростають, не утворюючи сплячих гілок. При цьому вся енергія росту дерева перерозподіляється на точки росту, що вже існують, тому нового відростання практично не буває або воно мінімальне.

Виламування гілок молодих дерев практикують менше, аніж старих після відновлювального обрізування. Від молодих дерев у період нарощування врожаю, навпаки, намагаються здебільшого отримати якомога більше пагонів, аби заповнити наданий дереву об’єм листям і гілками із плодовою деревиною. Тому молоді пагони відгинають, надаючи їм горизонтальних напрямів відходження.

Описуючи філізене, ми стверджували, що зелені пагони крихкі й легко відламуються, коли намагаються їх відігнути. Щоби цьому запобігти, необхідно дочекатися їх здерев’яніння. Тому цю операцію проводять не від самого початку росту пагонів, а пізніше — із другої половини червня. Якщо очікується, що дерево й окремі його гілки будуть швидкорослими, для ослаблення надмірного росту гілки відгинають поступово, у декілька прийомів. При цьому гілкам надають горизонтального, а надалі й обвислого напряму росту. Це стимулює закладення на гілках квіткових бруньок, що значно скорочує непродуктивний період дерева.

Читайте також: Зимове та весняне обрізування саду

Наприклад, на Півдні України деякі стародавні сорти, зокрема Кандиль синап, мають піднесений ріст крони із практично паралельними до центрального провідника скелетними гілками. Такі дерева у дорослому стані нагадують тополі, а на сильнорослих підщепах починають плодоносити на 10–12-й рік. Для сучасних садівників це неприйнятно.

Тому в рекомендаціях щодо формування і вирощування цих сортів пропонують лише за допомогою зимового обрізування робити щорічні переводи і сильне прирізання гілок, аби створити кути відходження, які хоча б приблизно були прийнятні для закладення генеративної деревини. Однак завдяки відгинанню протягом двох років одних і тих самих гілок тричі за вегетацію до провислого стану можна вже на третій рік отримувати перші плоди і на п’ятий — виходити на проектні врожаї. Отже, за рахунок цього простого процесу можна скоротити непродуктивний період більше ніж удвічі. До того ж після звичайного простого інструктажу відгинати гілки можуть непідготовлені робітники. Натомість для зимового обрізування саду потрібні висококваліфіковані кадри.

Власне процес також не складний. Гілку відгинають до необхідного кута і фіксують шпагатом до шпалери або кілків, закопаних у ґрунт. Слід зауважити, що підв’язування до кілків потребує набагато більше робочого часу і матеріалів. Адже спочатку необхідно заготовити кілки, вбити їх у ґрунт, до того ж витратити приблизно у три-п’ять разів більше шпагату.

Окрім того, у зонах із сильними вітрами підв’язувати дерева до кілків не зовсім доцільно. У період поривчастих вітрів дерева сильно розгойдуються і виривають і кілки, і шпагат, тож потім доводиться докладати додаткові зусилля на відновлення відгинання.

З-поміж зелених методів застосовують також літнє переспрямування росту гілок. Цей захід уже більше нагадує обрізування й відрізняється від нього лише тим, що його проводять на рослинах із листям, що вегетують. За цієї операції дво-трирічні гілки, на яких верхівковий пагін сильно росте, за допомогою обрізування переводять на слаборослий пагін, ріст якого спрямований у потрібний для садівника бік. Різка зміна напряму росту значно ослаблює ростові процеси і провокує перерозподіл елементів живлення на закладення генеративних бруньок.

Цей захід проводять здебільшого у плодоносних насадженнях у роки, коли врожай було втрачено й очікується дуже сильний ріст дерева. Виконувати його легше не звичайними секаторами для зимової обрізки, а спеціально призначеними для зелених операцій секаторами або ножицями. Вони легші завдяки меншим лезам та протирізальній частині. Також у них менш жорстка пружина, що значно зменшує навантаження на руку робітника.

Для кісточкових культур переспрямування гілок увійшло до науково обґрунтованої системи, яка слугує для суттєвого ослаблення вертикального росту дерев і скорочення їх непродуктивного періоду. Ця система називається методом Брунера. Вона ґрунтується на тому, що в більшості культур, які інтенсивно ростуть, зокрема вишні й черешні, високий рівень пробудження бруньок і низька здатність утворювати пагони. У разі прирізання гілки задля стимуляції подальшого розвитку пагонів, горішня брунька проростає із гострим кутом відходження, а її конкурент — менш розвинений і має тупий кут росту.

Читайте також: Французька вісь: формування крони і догляд плодової стіни

Для отримання більш горизонтальних гілок, які інтенсивно формують плодову деревину, гілки навесні вкорочують на третину або половину росту й переводять на бруньку, спрямовану всередину крони. У період вегетації брунька розвивається у сильнорослий пагін, а її конкурент, який формується з нижче розташованої бруньки, буде більш горизонтальним.

Наприкінці фази інтенсивного росту, коли лише починається здерев’яніння пагонів, проводять секторальне обрізування гілок, залишаючи пагін, що росте горизонтально. В такому разі дерева можуть вступити у плодоношення на два-три роки раніше за інших і давати стабільний рясний врожай.

На кісточкових культурах доволі часто вкорочують вертикальні гілки для стимуляції розвитку букетних гілочок. Букетні гілки — це вкорочені пагони, які в центрі букета формують вегетативну бруньку, а навколо них закладаються генеративні. У черешні, аличі та сливи на букетних гілках формується переважна більшість плодів, тому їх формування важливе для отримання врожаю. Це можливо й завдяки зеленим операціям із відгинанням гілок і прирізанням молодих вертикальних пагонів. Зазвичай, пагони, що вертикально ростуть і формуються на скелетних та напівскелетних гілках, виростають у вовчки. Тому їх вирізають під час зимового обрізування. Але якщо в період здерев’яніння пагонів і затухання росту прирізати їх, видаляючи верхівкову бруньку, вся енергія дерева розподілиться на бічні бруньки, де можуть сформуватися букети.

Та не завжди цей захід буде вдалим. В окремі роки таке прирізання може, навпаки, стимулювати ріст, і виникне нова хвиля росту. В такому разі знадобиться повторити цей захід.

Зелені операції дуже важливі й для ще одного процесу — підготування цвітіння наступного року. Відомо, що в роки, коли з якихось причин квіткові бруньки не встигли повністю сформуватися за вегетаційний період, вони продовжують доформовуватися на початку наступної вегетації і лише потім зацвітуть. Це явище зчаста віддаляє початок цвітіння на 5–7 діб. У зоні ризикованого через пізні приморозки вирощування культури воно підвищує ймовірність отримання стабільного врожаю.

Віддалення цвітіння можна стимулювати звичайним затяжним ростом пагонів. Цього досягають так званою ранньозимовою обрізкою. Молоді пагони (всі без винятку) дуже сильно прирізають — на дві третини або на три чверті від росту. Через втрату великої кількості фотосинтетичної поверхні на дереві спостерігається сплеск відновлювального росту і формуються нові пагони, на яких, своєю чергою, починають закладатися генеративні бруньки. Але до закінчення теплового періоду їм бракує часу і вони не встигають повністю сформувати всі квіткові органи. Що нам і треба. Здебільшого таку літню обрізку рекомендується проводити на абрикосі на Півдні України, де навіть віддалення цвітіння на добу може збільшити ймовірність цвітіння.

Існує багато комплексів, які комбінують окремі прийоми зелених операцій, спрямованих на отримання високих врожаїв із високою товарністю плодів. Для кожної культури вони можуть бути особливими і здебільшого коригуються залежно від форми крони. Правильний добір цих заходів скорочує непродуктивний період. Тому це дуже вигідно особливо для фермерських господарств, де є можливість стабільно розподіляти робочий час, а кваліфікація працівників доволі висока.

Дмитро ПОТАНІН, канд. с.-г. наук

Як вирощувати виноград

В Україні є дуже багато незаповнених ніш, куди вигідно вкладати свій час і кошти і однією з таких...

Як правильно вибрати високопоживні гібриди...

Для багатьох господарств у нинішніх скрутних умовах тваринництво стало якщо не «рятівною...

Важливість кормових добавок для свиней

Кормові добавки відіграють важливу роль у забезпеченні свиней необхідними поживними речовинами,...

АгроТренди

Чорний горіх: види та технологія вирощування

37929
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Виробництво та перспективи чорного часнику

26968
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

14026
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Протидія весняним стресам

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.