Навесні, на початку вегетаційного періоду в садах розпочинають дбати про забезпечення майбутнього врожаю і покращення стану насаджень плодових дерев.

Зимівля — важкий стрес для всіх багаторічних рослин. Узимку всі живі організми намагаються вижити під дією несприятливих кліматичних умов. Рослини вже наприкінці осені скидають неморозостійке листя, пластичні речовини з них переходять у багаторічну частину, покращуючи зимостійкість дерева.

Несприятливими зимовими чинниками є не лише низька температура, а й вимокання або, навпаки, висушування деревини. Вимокання можуть бути наслідком сильних опадів під час зимових відлиг. Рослини набирають надмірну вологу, особливо коли накопичується багато снігу, а згодом він починає танути. Надалі може знизитися температура, і вода на розмоклій корі замерзає, пошкоджуючи її.

Суховії у морозний період висушують деревину. Під дією вітру волога з рослини випаровується нижче за рівень в’янення. Особливо сильно дерево пошкоджується з підвітряного боку. Коли навесні починається вегетація, кора дерев, пошкоджених цими обома несприятливими факторами, розтріскується. Трапляється, навпаки, що через нерівномірний ріст між пошкодженими та здоровими частинами дерева з’являються вм’ятини, кора на пошкодженій частині стає уразливою для гнилей, що згодом спричинить загибель усієї рослини.

Яблуня має підвищену зимостійкість, тому на більшості території України несприятливі кліматичні умови не заподіюють їй значної шкоди. Але існує інша загроза — біологічного походження. Це гризуни. Особливої шкоди завдають зайці. Використовуючи для закладання садів карликові підщепи, садівники несвідомо зробили сади більш привабливими для зайців та мишей. Кора дерев на клонових карликових підщепах містить багато цукрів і каротиноїдів. Тому взимку, коли через сніжний покрив зайці не можуть живитися іншою рослинністю, вони гризуть кору дерев, спричинюючи істотні пошкодження.

Останнім часом змінюється філософія власне садівництва. Після запровадження так званої «голландської» технології, яка передбачає цілеспрямоване пошкодження кори дерев для перерозподілення поживних речовин із ростових на продуктивні процеси, деякі садівники стали вважати, що пошкодження кори деревних штамбів є корисним. Але це не так. Садівник, як правило, під час виконання зелених операцій завдає дереву ран у період найактивнішого розвитку камбію. Це насправді зумовлює переспрямування сокоруху дерева до репродукційних органів, при цьому рани достатньо швидко заростають. Натомість рвані рани кори, що їх заподіюють гризуни, дуже погано заростають, Вони слугують воротами для проникнення інфекції, яка призводить до гнилі деревини і, зрештою, до загибелі дерев.

Читайте також: Зимове та весняне обрізування саду

У більшості публікацій наводять гарні схеми відновлення пошкодженого дерева за допомогою перещеплень «місточком». Але цей захід, здебільшого, можна використовувати у дуже обмежених масштабах, адже така операція на кожному дереві триває не менше ніж півгодини.

Як альтернативу пропонують зачищати рвані рани садовим ножем і наносити на поранення шар захисної садової замазки. У весняно-зимовий період бажано користуватися так званими холодними замазками. Вони зберігають пластичність навіть за найнижчих температур, за яких садівник може працювати в саду, і при цьому не потребують попереднього розігрівання.

Таких садових замазок розроблено величезну кількість із різною рецептурою. Добором правильних замазок займається обмежена кількість організацій, а досліджень з визначення оптимальних рецептур останнім часом взагалі не проводять.

Використання окремих садових замазок іноді може не захистити поранення, а навпаки, ще більше зашкодити дереву. Заподіяти шкоди навіть здоровій корі дерева можуть замазки на основі синтетичних або нафтових олив (наприклад, на основі солідолу, літолу та нігролу). Замазки із таким складом мають специфічний запах нафтопродуктів.

Думка про те, що для захисту пошкодженої деревини краще застосовувати фарби на олійній основі (оліфі), також неправильна. Оліфи мають дуже високу здатність проникати у деревину. Через наявність присадок, що консервують деревину, вони заважають вільно рости захисному шару кліток відновлення (калуса). Тому рани, закриті оліфою, як правило, не заростають.

Найкращі замазки зроблені на основі живичних жирів. Як приклад можна згадати замазки на основі ланоліну — це тваринний віск, що отримують під час промивання вовни. Він характеризується біологічною нейтральністю і водночас пластичний як за низьких, так і за високих температур. Звичайним додаванням окремих ростостимулювальних речовин створюють замазки, які здатні зарощувати рани навіть на поверхні штамба, пошкодженій на 50%.

Якщо пошкоджена ділянка кори штамба не перевищує 10% поверхні, достатньо звичайного зачищення рани гострим садовим ножем без використання будь-яких садових замазок.

Окрім ремонту пошкоджених дерев, перед початком весни необхідно профілактично обробити рослини проти шкідників і хвороб. Багато шкідників зимують на корі дерев. Коли настає весняне підвищення температури, вони починають свій згубний для дерев розвиток. Якщо в цей час знищити переважну більшість цих комах, а також збудників грибів, то впродовж першої половини вегетації пошкодження будуть мінімальними і легко контрольованими. Раніше для цього пропонували обробляти сади препаратом ДНОК, який справляв одночасно інсектицидну й фунгіцидну дію, але був дуже токсичним (друга група токсичності). Кілька років тому цей препарат вилучили з реєстрації дозволених, тож зараз його застосовувати заборонено.

Використання препаратів міді, зокрема хлорокису міді, або бордоської рідини лише частково вирішує питання боротьби з хворобами, а на комах практично не діє. Щоб одночасно боротися з хворобами та шкідниками, які зимують, агрономи змушені застосовувати бакові суміші фунгіцидів та інсектоакарицидів.

Останніми роками з’явився частковий аналог ДНОК — Брунька 55% к. с., який містить готову суміш (контактний фунгіцид фосфіт алюмінію, системний інсектицид неоникотиноїдної групи імідаклоприд і інсектоакарицид лямбда-цигалотрин). За дози два літри препарату на гектар оброблення цією сумішшю знижує кількість такого карантинного шкідника, як щитівка, на 95–97%, що дає змогу здебільшого контролювати або навіть знижувати заселення насаджень шкідниками.

Дуже важливо привести систему краплинного зрошення до робочого стану. Зима є стресом не лише для дерев, а й для обладнання. Ще на початку вегетації, коли у ґрунті достатньо вологи для забезпечення майбутнього росту дерев, треба починати відновлювати систему краплинного зрошення. Якщо система розбірна, її потрібно встановити на місця. Якщо вона стаціонарна і на зиму її не демонтували, слід ретельно перевірити всі елементи і стики, щоб під час сезону зрошення вона не вийшла з ладу.

Читайте також: Визначення ступеню вимерзання плодових і особливості подальшого догляду

Коли середньодобові температури піднімаються вище за 5 °C, проводять обпресування усіх агрегатів у збірці. При цьому виявляють і ремонтують пориви або поломки окремих елементів. Обпресування зазвичай виконують водою, підкисленою ортофосфорною кислотою до рН 5,0. Це дає змогу одночасно додатково промити систему, аби видалити карбонатні відкладення та нашарування водоростей.

Початок весни — саме той момент, коли можливо коригувати майбутній урожай насаджень за допомогою обрізування. Навесні бажано проводити обрізування дерев слабоморозостійких порід — персика, абрикоса, аличі, а в північному Лісостепу і Поліссі — ще і груші.

Перед цим необхідно обстежити насадження, аби встановити рівень пошкодження морозами квіткових бруньок. Як правило, для цього відбирають із найбільш характерних дерев гілки з дво-трирічною деревиною і розміщують їх у теплому приміщенні на проростання. У другій половині лютого — на початку березня для розпускання бруньок за температури 21 °C вистачає тижня. Квіткові бруньки, які почали розпукуватися, є живими й неушкодженими. Порівнюючи квіткові бруньки, що проросли, з тими, що не проросли, визначають ступінь пошкодження насаджень. Пошкодження генеративних бруньок до 30% не зумовлює зниження врожаю і не потребує коригування обрізки. Зниження кількості плодів дерево компенсуватиме їхньою середньою масою. Але в разі вищого рівня пошкодження квіткових бруньок необхідно підбирати таку обрізку, яка зберігатиме якомога більшу кількість квіткових бруньок.

Якщо плодова деревина пошкоджена на 90% і більше, істотного врожаю вже не буде. Тому краще спрямовувати обрізку насаджень на відновлення і доформування крон дерев, завдяки чому можна буде отримувати високі врожаї в майбутньому. Саме весняну обрізку крон дерев вважають найбільш доцільною для садів із невеличкими площами через те, що в цей час дерева перебувають у стані змушеного спокою, і в разі проведення цієї операції поранення найкраще заростають.

Окрім визначення потреби у коригувальному обрізуванні крон дерев, результати досліджень ступеня пошкодження плодової деревини дають змогу підрахувати приблизну врожайність насаджень і розпочати підготовку до збирання врожаю. Знадобиться визначити необхідну кількість тари, розподілити робочу силу за періодами вегетаційного періоду і власне збиральної кампанії, а також скоригувати систему захисту рослин від шкідників і хвороб. Без таких попередніх розрахунків неможлива належна організації праці у господарстві. Відтак, будуть затримки, втрати продукції і, зрештою, збитки.

Отже, на початку весни за допомогою агротехнологічних заходів садівник має розкрити й підтримувати той біологічний потенціал продуктивності, що насадження накопичили впродовж попереднього року.

Дмитро ПОТАНІНканд. с.-г. наук

Наші партнери

Зміна клімату та сільське господарство в...

Зміни клімату загалом сприятливо впливають на продуктивність та якість плодоовочевих культур....

Система mini-till: перспективи мінімального...

Мінімальний обробіток є перспективним і відносно просто запроваджується на структурованих і добре...

12-корпусний плуг LEMKEN Eurotitan в СТОВ...

«Олстас-льон» є одним із найвідоміших господарств Чернігівщини, без перебільшення задаючи тон у...

АгроТренди

Люфа - вирощування та використання природної губки

852
Люфа є представником ліаноподібних рослин, з пагонами до 4-7 м завдовжки. Всі вони мають розгалужені вусики та шорсткості по ребрах. Листя - пальчато-п'ятилопатеві (іноді цілісні) і розташовані по...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

5542
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Виробництво та перспективи чорного часнику

12875
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.