Озима пшениця не дуже вибаглива до ґрунто­обробітку та й загалом до технології. Проте багато агровиробників на семінарах, Днях полів постійно звертаються до фахівців із запитаннями щодо удобрення, точніше, підживлення озимої пшениці. Адже щороку складаються нетипові погодні умови: рання, пізня весна, достатня або недостатня кількість вологи тощо. У цій статті розглянемо основні нюанси удобрення і підживлення озимої пшениці.

Для створення оптимально розвинених посівів пшениці озимої велике значення має наявність азоту на початкових фазах вегетації. Через надмірне внесення восени азотних добрив озимині доволі легко зашкодити. Слід пам’ятати, що потрібно вносити таку кількість азоту, яка не спричинить переростання посівів. Адже активний ріст може тривати до пізньої осені, отже, рослини не встигнуть накопичити достатню кількість кріо­протекторів (в основному, цукрів), і тоді значна частка посівів упродовж зими вимерзає. Форсований осінній ріст рослин пшениці уповільнює формування механічних тканин. Такі посіви згодом вилягають і сильніше пошкоджуються грибковими хворобами.

Позитивно впливає на одночасне забезпечення азотом, фосфором і калієм внесення перед сівбою нітроамофоски у кількості 30 кг/га за азотом. Проте через невеликий вміст діючої речовини в цьому добриві й доволі високу його ціну виробники рослинної продукції воліють застосовувати інші добрива.

Альтернативою традиційним гранульованим або кристалічним тукам є безводний аміак, що його вносять перед сівбою пшениці. Коли це добриво закладають завглибшки 14–20 см, основна маса коренів пшениці дістається цього шару тоді, коли ростові процеси вже значно уповільнюються. Внесення азоту у вигляді безводного аміаку в кількості 60–80 кг/га за діючою речовиною забезпечує оптимальний розвиток рослин восени. Якщо сіють доволі пізно (перша декада жовтня), деякі великі зерновиробники вносять перед сівбою 90–100 кг/га азоту.

Безводний аміак має низьку мобільність у ґрунті, тому значна кількість азоту залишається на весняну вегетацію рослин. Окрім того, великі дози аміаку певною мірою знищують у ґрунті шкідників, гризунів і збудників грибкових хвороб. Безводний аміак є найбільш концентрованим рідким азотним добривом. Вартість його доволі висока, натомість він дає змогу автоматизувати процеси перевантаження і внесення у ґрунт. У період вегетації восени доцільніше застосовувати добрива, які містять амонійний азот. Це зменшує ризик промивання азоту в глибші шари ґрунту взимку.

Схожий ефект дає рядкове внесення сульфату амонію під час сівби або в передпосівну культивацію у кількості 30–40 кг/га за азотом. Залежно від вмісту азоту в орному шарі ґрунту перед сівбою пшениці цю кількість можна змінювати. Позитивний ефект цього добрива посилюється тим, що окрім 21% азоту, воно містить 24% сірки. Тобто, вносячи сульфат амонію восени, можливо уникнути одночасно азотного і сірчаного дефіциту.

Щодо сірки. Протягом вегетації рослини пшениці засвоюють її з різною інтенсивністю. Найбільше озима пшениця потребує сірки у фази активного наростання вегетативної маси (кущення, трубкування), цвітіння, наливання зерна. Вносити сірку під час першого підживлення (після танення снігу) не завжди доцільно, позаяк вегетативна маса рослин невелика, ґрунт зазвичай дуже вологий, а сірка — достатньо рухливий елемент, тож легко вимивається.

У друге і третє підживлення сірку вносять прикоренево або позакоренево у кількості 5 кг/га. Слід пам’ятати, що використовуючи бакові суміші, небажано розчиняти сірковмісні добрива у жорсткій воді, насиченій кальцієм, бо в такому разі утворюється нерозчинний осад. Протягом вегетаційного періоду під озиму пшеницю за такої технології вносять 15–20 кг/га сірки (залежно від кількості весняно-літніх підживлень), що відповідає співвідношенню 5:1, якщо азоту по вегетації вносять 100 кг/га. Застосовуючи сірковмісні азотні добрива, слід враховувати кількість сірки, яку вносять із цими добривами.

Читайте також: Основне внесення мінеральних добрив під озиму пшеницю за умов критичного браку вологи в ґрунті

Урожай зернових культур, розміщених після соняшнику, завжди нижчий від бажаного. Зниження врожайності озимої пшениці може сягати 20–35%. Після соняшнику в ґрунті залишається менше продуктивної вологи. В осінній період після збирання соняшнику вносити під озиму пшеницю мінеральні добрива потрібно у достатньо зволожений ґрунт. Добрі результати забезпечує застосування перед висівом озимини N30P30K40 на фоні внесення 30 т/га органічних добрив. Припосівне застосування добрив у кількості N15P15K15 стимулює розвиток рослин пшениці на початкових етапах вегетації, позаяк не лише глибокі, а й верхні шари ґрунту втрачають значну кількість мінеральних елементів та органічної речовини. По мерзлоталому ґрунту бажано внести 30 кг/га азоту, стільки ж — у фазі кущення і трубкування прикореневим способом. Добре забезпечує рослини озимої пшениці повним спектром мінеральних елементів позакоренева обробка комплексними мікродобривами. Такий агрозахід особливо ефективний за недостатньої кількості опадів.

Плануючи заходи догляду посівів, необхідно брати до уваги стан пшениці озимої і недостатні запаси ґрунтової вологи. Особливу увагу слід приділити, насамперед, підживленню посівів. Весняне підживлення пшениці озимої азотними добривами — один із найефективніших способів забезпечити оптимальний ріст і розвиток рослин, підвищити врожай і покращити якість зерна. Підживлення стимулює ростові процеси і забезпечує прибавку врожаю зерна пшениці озимої, розміщеної після пару, в середньому, на 3–5 ц/га, після непарових попередників — на 9–12 ц/га. За даними Інституту ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського, запаси в ґрунті поживних речовин, насамперед азоту, на посівах озимих культур цього сезону дуже обмежені. Це може спричинити одержання низького врожаю зерна незадовільної якості. Брак азоту в ґрунті зумовлений тим, що у другій половині літа і восени в орному шарі ґрунту практично не було вологи й процес нітрифікації був пригнічений. Тому необхідно підживити азотними добривами усі посіви озимих культур, особливо після непарових попередників, а також ті, де восени не вносили добрива — тут вони дадуть найбільшу віддачу.

Пшеницю озиму, розміщену на парах, краще підживити з розрахунку 30–40 кг д. р. азоту на гектар, після непарових попередників — 45–60 кг, а на зрошенні — з таким розрахунком, щоб річна норма азоту дорівнювала 90–120 кг/га.

Дозу добрив під час підживлення слід коригувати з огляду на вміст поживних речовин і вологи у ґрунті та запланований урожай. Коли запасів доступної вологи у метровому шарі ґрунту менше за 100 мм, дозу азоту потрібно зменшувати і вносити не більше ніж N45. Коли вологи у ґрунті замало, високі дози азотних добрив на посівах пшениці можуть мати негативні наслідки — створити забагато надземної маси, яка швидко вичерпає обмежені запаси вологи й може передчасно засохнути. Натомість, якщо запасів вологи навесні достатньо — 150 мм і більше, дозу азоту доцільно збільшити до розрахованої на запланований урожай. Це сприятиме формуванню високого врожаю.

В інституті ім. Соколовського проводили низку досліджень щодо основного застосування добрив. Ранньовесняне підживлення сприяє одержанню прибавки врожаю, але здебільшого воно недостатньо забезпечує рослини азотом для формування і наливання високобілкового зерна. На якісні характеристики основної продукції істотно впливають підживлення на восьмому етапі органогенезу (за Ф. М. Куперман). Проте ефективність такого агрозаходу на недостатньо удобрених посівах різко знижується. Це пов’язане з тим, що збільшується кількість продуктивних стебел. Унаслідок цього основна частина азоту йде на формування вегетативної маси додаткових пагонів, а на синтез білків його не вистачає. Тому проводити позакореневе підживлення на слаборозвинених і недостатньо удобрених посівах пшениці озимої, за деякими науковими дослідженнями, не рекомендується.

Традиційно позакореневі підживлення проводять розчином карбаміду або КАС-32. Щоб запобігти опікам вегетативної маси рослин, особливо прапорцевого листка, концентрація карбаміду в робочому розчині має становити 10–13%. Окрім того, позакореневу обробку посівів краще проводити, коли температура повітря вдень не перевищує 25 С, або переносити цей агрозахід на нічні чи вранішні години.

У польових дослідах, аби чіткіше визначити вплив позакореневих підживлень на якісні показники продукції, ми застосовували також насичені 16–22%-ві розчини карбаміду. За використання КАС-32 доза азоту не має перевищувати N10 із нормою витрати робочого розчину 250–300 л/га.

Оптимальним строком для позакореневого підживлення пшениці озимої є період після фази цвітіння до закінчення фази молочної стиглості зерна. За результатами досліджень, позакоренева обробка рослин у цей час розчином карбаміду в дозі N40 дала змогу одержати зерно з найвищим вмістом сирої клейковини у зерні 32,6–31,2%. Підживлення у більш ранні строки (кінець фази виходу в трубку і фаза колосіння) малоефективне, воно забезпечило збільшення вмісту клейковини від 29,4% на контролі до 30,3–30,5%.

Підживлення у пізніші строки (воскова стиглість) менш ефективне через те, що на початку воскової стиглості припиняється надходження в зерно запасних речовин і поглинений листям азот не встигає до нього дістатися.

На чорноземі типовому легкоглинистому із підвищеною забезпеченістю рухомими сполуками фосфору і калію (119 мг Р2О5 на 1 кг ґрунту і 109 мг К2О на 1 кг ґрунту, за методом Чирикова) дворазове підживлення посівів пшениці озимої після стернового попередника у нормі N170 у фізиці дало змогу одержати 64,5 ц/га зерна із вмістом сирої клейковини 24,5% і показником ІДК 90 умовних одиниць, що відповідає другому класу якості.

Сьогодні, коли багато господарств планує урожайність пшениці озимої на рівні 8 т і більше, окрім внесення NPK, необхідно застосовувати мікроелементи уже восени. Ще на етапі підготовки насіння до сівби рекомендують обробити його комплексними мікродобривами, які містять низку макро- та мікроелементів. Це дає певний запас елементів живлення на ранніх етапах розвитку проростка. Наприклад, добриво «Райкат Старт», що містить сполуки фосфору і цинку, стимулює ріст і розвиток кореневої системи молодих рослин. Одночасно або окремо, за потреби, можна вносити сірчанокислий марганець. Насіння перед сівбою «опудрюють» цим мікродобривом разом із тальком у пропорції 50:200 г на 1 ц насіння.

Щоб уникнути дефіциту бору на початкових етапах розвитку пшениці насіння перед сівбою обробляють борною кислотою. На 1 т насіння потрібно 400–500 г добрива. Добрі результати дає бормагнієве добриво — порошок білого або сірого кольору, що містить 2,3% бору та 14% магнію. Для обробки однієї тонни насіння достатньо 10–20 кг цього добрива. Щоб не було молібденового дефіциту, насіння пшениці перед сівбою доцільно обробити молібдатом амонію. На гектарну норму насіння його витрачають 30–75 г. 

Наші партнери

Зміна клімату та сільське господарство в...

Зміни клімату загалом сприятливо впливають на продуктивність та якість плодоовочевих культур....

Система mini-till: перспективи мінімального...

Мінімальний обробіток є перспективним і відносно просто запроваджується на структурованих і добре...

12-корпусний плуг LEMKEN Eurotitan в СТОВ...

«Олстас-льон» є одним із найвідоміших господарств Чернігівщини, без перебільшення задаючи тон у...

АгроТренди

Люфа - вирощування та використання природної губки

851
Люфа є представником ліаноподібних рослин, з пагонами до 4-7 м завдовжки. Всі вони мають розгалужені вусики та шорсткості по ребрах. Листя - пальчато-п'ятилопатеві (іноді цілісні) і розташовані по...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

5542
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Виробництво та перспективи чорного часнику

12875
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.