Однозначно знайти рекомендації для догляду за посівами озимих культур важко. Для кожного господарство будуть власні особливості й технологічні питання, унікальні можливості та вимоги для вирощування продукції. Але є шаблони, за якими можна працювати агроному чи фермеру. Ось головні рекомендації.

Перші кроки

Після сівби, коли ґрунт недостатньо зволожений і грудкуватий, посіви обов’язково прикотковують. Догляд за посівами розпочинають після сходів озимини, систематично проводять їх обстеження з метою виявлення пошкодження рослин шкідниками та хворобами.

Восени від сходів до кущіння посіви озимих зернових культур заселяють і пошкоджують злакові мухи, цикадки, попелиці, хлібна жужелиця, озима совка. Ранні посіви, а при теплій осені і посіви оптимальних строків, потребують захисту в осінній період.

Читайте також: Озима пшениця. Осінні помилки

На початку масового заселення шкідниками в період «сходи — початок кущіння» проводять крайове або суцільне обприскування одним з інсектицидів, ураховуючи спектр дії. Економічні пороги шкідливості: злакові мухи — 40–50 мух на 100 помахів сачком (личинки пошкодили 6–10% рослин), личинки хлібної жужелиці (1–2 екз./м²), гусениці совок (2–3 екз./м²), цикадки (120–150 екз./м²), злакові попелиці (50–100 екз./м²).

Наукові дослідження

За результатами досліджень, проведених у 2014–2016 рр. в Кіровоградській ДСГДС НААН, установлено, що захист рослин пшениці озимої від шкідників у фазі 1–2 листки сприяв істотному зростанню врожайності від 0,20 до 0,28 т/га за сівби 10 і 17 вересня. Восени обстежують посіви і за виявлення мишоподібних гризунів (три і більше колоній на 1 га) застосовують принади Роденфос (3 г в нору), Шторм (1–2 брикети в колонію), Бродісан, а. р. (3 г в нору), Бактероденцид (2 г в нору). Принади, що були з’їдені, відновлюють через 7–10 днів. Для контролю за станом перезимівлі озимини в установленому порядку відбирають моноліти або проби для відрощування рослин. Актуальність цього заходу набуває особливого значення в несприятливі за метеорологічними умовами роки, коли спостерігається часткова, або повна загибель (2003) посівів озимої пшениці, що потребує підсіву чи пересіву цих площ.

Догляд за посівами озимини у ранньовесняний період повинен базуватись на врахуванні стану рослин, який значною мірою залежить від строків відновлення вегетації та погодних умов у цей період. Саме вони можуть виступити вкрай негативним чинником у разі пізнього відновлення, через різке зменшення рівня життєздатності рослин. Середньобагаторічними показниками відновлення вегетації озимої пшениці у Кіровоградській області вважається початок третьої декади березня. За ймовірного затримання відновлення вегетації озимих зернових культур особливо велике значення має інформація щодо життєздатності рослин на кожному окремо взятому полі. Адже дані про життєздатність рослин, отримані на одних посівах, можуть виявитись недостатніми для прогнозування стану інших посівів.

У системі агротехнічних заходів особлива роль належить використанню різного роду підживлень рослин озимої пшениці та озимого ячменю мінеральними добривами. Найвища ефективність досягається за використання азотних добрив. Сьогодні ситуація з мінеральним живленням ґрунтів Кіровоградської області так змінилася, що потребує перегляду системи удобрення сільськогосподарських культур. За даними Кіровоградського центру «Облдержродючість», більшість посівів озимини відчуває дефіцит азотного живлення як в осінній, так і у весняно-літній періоди росту й розвитку. Традиційні підходи до підживлення посівів озимої пшениці азотними добривами можуть мати низьку ефективність і навіть, зумовити втрати врожаю та зниження рентабельності їх використання.

Класична система підживлення озимої пшениці передбачає підживлення слаборозвинутих посівів після гірших попередників по мерзлоталому ґрунту, а потім використання прикореневого підживлення у кінці фази кущіння. Нормально розвинуті посіви незалежно від попередників пропонувалося підживити прикореневим способом у середині або ж наприкінці фази весняного кущіння.

Але ці рекомендації були розроблені з урахуванням певної системи удобрення пшениці озимої та всіх сільськогосподарських культур у сівозміні. Вони виявилися ефективними за умови, що на кожен гектар ріллі вносилося від 80 до 110 кг/га елементів мінерального живлення та існування паритету цін на мінеральні добрива та сільськогосподарську продукцію.

Нині внаслідок зміни вищенаведених чинників і особливо умов мінерального живлення рослин, все більшої актуальності набувають методи діагностики. Вони дозволяють визначити норму використання азотних добрив та розробити схему підживлення посівів озимої пшениці, в першу чергу, залежно від умов мінерального живлення. Такий підхід на перше місце у системі ранньовесняних підживлень ставить не попередник, а стан розвитку рослин та наявність доступних елементів живлення у ґрунті.

Надто важливе значення належить нормі використання азотних добрив. Існує кілька підходів щодо їх визначення. Найбільш широко використовується метод за рекомендаціями науково-дослідних установ. Норма внесення, при цьому, встановлюється на основі проведення польових досліджень. Головний недолік його полягає в тому, що він не враховує реального різноманіття ґрунтової родючості та вмісту основних елементів живлення у ґрунті того чи іншого підприємства і є середньозваженою величиною. В одних випадках ця норма буде завищеною, а в інших, навпаки, заниженою.

Другий метод базується на визначенні вмісту доступного азоту в ґрунті та розрахунок його потреби на заплановану урожайність. Його головна перевага в тому, що розрахована норма внесення азоту буде відображенням реального стану родючості того чи іншого поля. Але при цьому абсолютно не враховується стан розвитку рослин озимої пшениці на початку ранньовесняного періоду та фітоценотичні зміни у посівах озимини протягом весняно-літнього періоду.

Для визначення норми використання азотних добрив необхідно мати інформацію про наявність азоту у ґрунті та оцінити стан розвитку рослин пшениці озимої на кожному полі. Стан розвитку рослин необхідний для прогнозування можливого рівня урожайності. Оцінивши реально цей показник, на кожному полі можна розрахувати загальні потреби азотного живлення рослин за чинними показниками виносу одиницею продукції та відповідною кількістю соломи. Норма внесення азоту буде рівнятися різниці між розрахованими нами потребами рослин на формування певного рівня урожаю та наявністю його у ґрунті. Такий підхід дозволяє диференційовано підійти до кожного окремого поля і чітко засвідчує, що навіть для сільськогосподарських підприємств з невеликими посівними площами озимини не може бути однієї і тієї ж норми. Це забезпечує найвищу ефективність використання мінеральних добрив і, що головне, може наблизити умови азотного живлення до фізіологічних потреб рослин.

Стан розвитку рослин та запаси азоту у ґрунті того чи іншого поля складають основу для визначення строків, способів та послідовності проведення підживлення різних полів. Ці чинники звичайно будуть залежати від строку відновлення вегетації. У першу чергу необхідно буде підживити ті посіви, які у найбільшій мірі потребують додаткового азотного живлення. Посіви, які добре або ж середньо забезпечені азотом і мають добрий стан свого розвитку, підживлюються пізніше. Тому у таких посівах намагаються стимулювати не процеси кущіння, а збільшення продуктивності колоса.

Азот може бути ефективним лише за умови оптимізації умов живлення іншими елементами. Як у науковій літературі, так і у виробництві, досить часто виникає питання щодо використання повного мінерального добрива для підживлення посівів озимини у весняний період вегетації рослин. Зрозуміло, що така проблема у більшості випадків виникає на фоні обмеження можливостей його використання під основний та передпосівний обробітки ґрунту.

Урожайність озимої пшениці під впливом підживлення фосфорними добривами зростає за умови, що їх не вносили до сівби, а вміст фосфору менше
10 мг/100 г ґрунту та за порушення співвідношення у рослинах між умістом азоту, фосфору та калію.

До того ж фосфорні добрива потрібно вносити лише прикореневим способом на глибину 4–5 см. Ефективність їх, ще більшою мірою ніж азотних, буде залежати від рівня зволоження ґрунту.

За застосування в Кіровоградському районі фосфорних добрив в нормі P30, як по мерзлоталому ґрунту, так і прикоренево, отримали прибавку врожаю відповідно 0,31 та 0,38 т/га.

У тих випадках, коли існує цілковита впевненість щодо високої життєздатності рослин озимої пшениці, то за пізнього відновлення вегетації:

• слаборозвинуті посіви необхідно підживити якомога раніше по мерзлоталому ґрунту. Чим пізніше буде проводитися підживлення таких посівів, тим менша його ефективність;
• нормально розвинуті посіви, із зазначеними вище для цієї групи показниками щільності, необхідно підживити по мерзлоталому ґрунту або ж прикореневим способом відразу після появи такої можливості;
• надмірно розкущені посіви за пізнього відновлення вегетації потрібно підживити наприкінці фази кущіння, або ж на початку трубкування.

Щодо встановлення норми використання азотних добрив для проведення підживлення озимої пшениці, то незалежно від строків відновлення весняної вегетації її визначення потрібно провести на основі запасів азоту в ґрунті та стану розвитку рослин на початку весняної вегетації. Норму азоту визначають залежно від часу відновлення вегетації та даних агробіологічного контролю.

Результати досліджень і рекомендації

В останні роки набуває поширення позакореневе підживлення карбомідно-аміачними сумішами. В КДСГДС НААН впродовж 2014-2016 рр. проводилися дослідження по вивченню впливу КАС на продуктивність пшениці озимої. Було встановлено, що на чорноземах звичайних важкосуглинкових найбільшу врожайність (6,16 т/га) при застосуванні карбамідно-аміачних сумішей в посівах пшениці озимої по чорному пару, забезпечив варіант з дворазовим унесенням КАС-28 в дозі N30 в фазу весняного кущення та N20 у фазу виходу рослин у трубку. Прибавка до контролю становила 0,54 т/га. Однак, економічно найдоцільнішим був варіант з одноразовим застосуванням КАС в дозі N20 у фазу виходу рослин в трубку. За його застосування отримано врожайність на рівні 5,95 т/га, а умовно чистий дохід — був на 1366 грн/га більшим, ніж у варіанті без добрив.

Читайте також: Озимі зернові: сівба й осінній догляд

Кожен рік навіть за сприятливих умов росту та розвитку рослин пшениці озимої тією чи іншою мірою постає питання: як поступити з ослабленими, слаборозвинутими посівами цієї культури. На основі результатів і практичного досвіду рекомендується виважений підхід до підсіву чи пересіву озимих залежно від зрідженості та розвитку посівів, часу відновлення вегетації та інших чинників. Як показують дослідження, посіви з густотою рослин 250-300 шт./м², які знаходяться на початку фази кущіння, забезпечують вищу урожайність, ніж підсіяні чи пересіяні.

За густоти 180-220 нерозкущених рослин на 1 м² посіви підсівають ярим ячменем або ж ярою пшеницею лише при пізньому відновленні вегетації, коли процеси весняного кущіння та росту озимих будуть пригнічені. Його здійснюють якомога раніше, за фізичної стиглості ґрунту. Запізнення з проведенням підсіву веде до різкого зниження ефективності цього агрозаходу. У разі використання ярої пшениці, що дозволить отримати продовольче зерно, велику увагу необхідно надати добору сорту. Цінність сорту буде зростати зі зменшенням довжини періоду вегетації його рослин. За рекомендаціями науково-дослідних установ України, у цьому випадку перевагу слід надати сортам з найменшим періодом вегетації.

Надто зріджені посіви з густотою 100–150 нерозкущених рослин на 1 м² при пізньому відновленні вегетації, на фоні стрімкого підвищення температурного режиму повітря та значних втрат вологи з верхніх шарів ґрунту, — пересівають кукурудзою, соєю, гречкою або іншими культурами.

За результатами досліджень, проведеними в Кіровоградській ДСГДС НААН в 2011–2013 рр. встановлено, що за сівби ячменю озимого сорту-дворучки Достойний по попереднику соя на фоні різних норм висіву, за густоти стеблостою після відновлення весняної вегетації 501–758 шт./м² проведення підсіву не дало позитивного результату. Найбільш доцільним і економічно виправданим (урожайність зросла на 39–75%) був підсів ячменю нормою 3,5 млн/га, коли густота стеблостою навесні становила лише 150–270 шт./м².

Щодо насіннєвих посівів, то тут слід надзвичайно вдумливо підходити до підсівів чи пересівів, залежно від продуктивності та цінності сортів. Виправданими будуть навіть зріджені насіннєві посіви.

На думку авторів, повний пересів площ озимини — це останній крок, який може бути прийнятий не лише спираючись на вищенаведені рекомендації, а й з урахуванням організаційних чинників. Звичайно, що організаційні умови більшою мірою є сприятливими для сільськогосподарських підприємств зі значними площами посіву озимої пшениці та ранніх ярих культур. Повне пересівання, навіть ячменем ярим, має відбутися після завершення сівби ранніх ярих культур. За такого підходу у цих підприємств з’являється ще певний проміжок часу, щоб справді переконатися у правильності ухваленого рішення.

Назар Умрихін, завідувач науково-технологічного відділу
рослинництва ІСГС НААН, к. с.-г. н., експерт-дорадник з питань рослинництва;
Микола Мостіпан, завідувач кафедри загального землеробства ЦНТУ,
к. б. н., професор, дорадник з питань рослинництва та
технологій вирощування сільськогосподарських культур;
Тетяна Мостіпан, старший науковий співробітник лабораторії
землеробства ІСГС НААН, експерт-дорадник з питань інтегрованого захисту рослин;
Олег Гайденко, вчений секретар, завідувач відділу маркетингу та
наукового забезпечення трансферу інновацій ІСГС НААН,
к. т. н., с. н. с., дорадник з питань механізації сільського
господарства та економіки сільськогосподарського виробництва

Як правильно вибрати високопоживні гібриди...

Для багатьох господарств у нинішніх скрутних умовах тваринництво стало якщо не «рятівною...

Важливість кормових добавок для свиней

Кормові добавки відіграють важливу роль у забезпеченні свиней необхідними поживними речовинами,...

Сучасні тенденції в сегменті розкидачів...

Розкидачі (або ж розподілювачі) гранульованих мінеральних добрив і нині є актуальними у...

АгроТренди

Чорний горіх: види та технологія вирощування

37859
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Виробництво та перспективи чорного часнику

26874
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

13997
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.