Озима пшениця досить вимоглива до кислотності ґрунту, і оптимальний рівень його має перебувати в межах рН 6–7,5. Тому на кислих ґрунтах під озиму пшеницю найкраще вносити кальцієву селітру, та звісно, що дуже важливо — не перегодувати азотом озимі зернові культури з осені.

Оптимальним варіантом унесення азоту за посухи можна вважати невеликі норми КАС по стерні для подальшого неглибокого дискування. Це пришвидшить розкладання пожнивних решток, а відсутність вологи унеможливить промивання діючої речовини. Якщо немає змоги внести КАС, тоді краще дати кілька десятків кілограмів селітри. Карбамід за такого критичного дефіциту вологи найшвидше завдасть шкоди висіяному насінню.

Добре, якщо в ґрунті є певна кількість доступних фосфору та калію. Адже фосфор потрібен для нормального розвитку кореневої системи, а калій безпосередньо відповідає за якість кущення рослин. Тому, щоб визначити технологію внесення таких добрив, бажано мати на руках хоча б якість аналізи ґрунту полів, де буде посіяна пшениця. Якщо вони показують, що ці елементи живлення наявні в прийнятній кількості, то за умов браку вологи варто відмовитися від їх основного внесення під озиму пшеницю. Краще вже дати їх у складі хороших припосівних добрив, коли буде волога в ґрунті й здійснити дві-три позакореневих підживлення препаратами на кшталт монокалій фосфату. Це буде і дешевше, і ефективніше. Навряд чи внесення трьох центнерів NPK під оранку буде кращим варіантом: ця вся маса так і лишиться в ґрунті мертвим вантажем.

Читайте також: Озима пшениця. Осінні помилки

Потрібно також ураховувати, що в разі внесення під мінімальний передпосівний обробіток добрива розташовуються у верхньому шарі ґрунту. Після закладення культиватором і боронами до 70% гранул зостаються в шарі 0–2 см, а всі інші — в шарі 0–6 см. Тому навіть за культивації у два сліди ¾ внесеної кількості добрив може зостатися в шарі 0–4 см. Ці цифри красномовно говорять самі за себе: якщо ми вирішуємо обмежитися неглибоким дискуванням під сівбу озимої пшениці, то нам не варто вносити значні норми добрив. Вони будуть доступними для рослин тільки у стартових фазах розвитку й не справлять значного впливу на врожайність.

З іншого боку, потрібно враховувати, що восени озима пшениця засвоює досить обмежену кількість елементів живлення: приблизно 30 кг азоту, 10 — фосфору та 30 кг — калію. Відповідно, потрібно думати про те, як зробити такий відносно невеликий обсяг «їжі» для неї доступним.

Тому та ж таки оранка є пріоритетним способом обробітку ґрунту за інтенсивної технології вирощування озимої пшениці, так само як і глибоке розпушення чи культивація. Інша річ, що по сухому ґрунті провадити такі енерговитратні операції та вносити великі норми добрив немає сенсу. Як стверджує вже згадуваний на початку нашої статті агроном, земля така тверда, що ламаються рами ґрунтообробних агрегатів.

З огляду на наведені вище чинники зростає важливість припосівного та листкового живлення посівів озимої пшениці. У першому випадку, хочемо ми того чи ні, варто замислитися про стартове внесення рідких добрив у невеликих нормах. Насінина огортається хмаркою рідкої поживної субстанції й у будь-якому разі споживає якусь кількість елементів живлення. Нехай це буде навіть 20–30% норми, але певний поштовх для розвитку рослина отримає.

Сьогодні під стартове внесення рідких добрив можна переобладнати практично кожну модель сівалки, що не старша за 15 років. Для цього потрібні два-три дні й відносно невеликі гроші. Натомість агроном отримує доволі дієвий інструмент для маневру, зокрема, для покращення стартових умов розвитку для сходів озимої пшениці. Так, до складу рідких добрив зазвичай входить азот, фосфор і сірка. Внесення сірки покращує хлібопекарські якості пшениці, збільшує вміст клейковини. Сірка також підвищує ефективність використання рослиною азоту.

Сьогодні до цієї суміші можна замовити й домішку ключових мікроелементів, гуматів й амінокислот. Зокрема, 0,5 л/га цинку та міді. Як уже мовилося, внесення 40–50 л/га такої суміші буде набагато вигіднішим й ефективнішим з усіх сторін, як порівняти із загортанням у сухий ґрунт кількох центнерів гранульованих добрив.

Читайте також: Озимі зернові: сівба й осінній догляд

Надалі ж потрібно буде стежити за ситуацією й не пошкодувати внести по листку ще восени фосфор із калієм, а за потреби — азот із сульфатом магнію. Рослини візьмуть своє, а якщо пощастить із дощами, то доберуть, що потрібно, з ґрунту. Потребу ж в азоті дадуть змогу забезпечити зимово-весняні підживлення.

Сьогодні дедалі більше господарств практикують доволі цікаву й універсальну технологію вирощування озимої пшениці. Суть її полягає в контролі стану посівів включно до відновлення вегетації, причому висівають насіння зі заниженою нормою та мінімальною кількістю добрив під осіннє внесення. Якщо з вологою та перезимівлею все буде гаразд, то навесні проводять потужні підживлення азотними добривами з прицілом на добрий врожай. Також спеціальними препаратами стимулюється активне кущення рослин, збільшується кількість пагонів і колосків. Якщо ж умови вегетації були не найкращими, то технологія мінімізується, і за низької врожайності агровиробник отримує прийнятну рентабельність вирощування.

Якось так потрібно діяти і нині. Сучасні стимулятори дають змогу «поставити на ноги» озиму пшеницю навесні тоді, коли є певна кількість вологи. Якщо ж із вологою буде так само, як і торік, то краще не витрачати кошти на міндобрива намарне, зібравши хай 5 т/га, але за набагато нижчих витрат.

Василь Черкас

Наші партнери

Система mini-till: перспективи мінімального...

Мінімальний обробіток є перспективним і відносно просто запроваджується на структурованих і добре...

12-корпусний плуг LEMKEN Eurotitan в СТОВ...

«Олстас-льон» є одним із найвідоміших господарств Чернігівщини, без перебільшення задаючи тон у...

Хвороби люпину

Люпин уражується великою кількість хвороб різної етіології, які істотно знижують як продуктивність...

АгроТренди

Люфа - вирощування та використання природної губки

849
Люфа є представником ліаноподібних рослин, з пагонами до 4-7 м завдовжки. Всі вони мають розгалужені вусики та шорсткості по ребрах. Листя - пальчато-п'ятилопатеві (іноді цілісні) і розташовані по...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

5542
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Виробництво та перспективи чорного часнику

12874
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.