Вертикальна підготовка ґрунту під висів озимого ріпаку дає змогу забезпечити вологе середовище для проростання і хорошого старту сходів

Обробіток ґрунту під сівбу озимого ріпаку — безумовна запорука отримання дружних міцних сходів, вдалої перезимівлі і, як наслідок, хорошого врожаю цієї культури. Насіння ріпаку, як відомо, дрібне і потребує повноцінного контакту з вологим ґрунтом для нормального проростання. Саме тому сіяти озимий ріпак потрібно обов’язково у ґрунт, що має бодай дещицю доступної вологи. Інакше ліпше перечекати або й зовсім не сіяти.

Однак така розкіш не завжди доступна для аграріїв. Вгадати оптимальні щодо вологи строки сівби ріпаку вдається не всім. Тому розглянемо альтернативні технології підготовки ґрунту, які дають змогу більш ощадливо поводитися з вологою.

Звісно, коли опадів достатньо, такі технології не знадобляться. Дощик за кілька днів до сівби, дощик — наступного дня після її завершення, а тоді ще кілька разів з інтервалом у тиждень — чого ще бажати… Однак це вже з області ненаукової фантастики. Агроному ж потрібна впевненість, що ріпак вчасно проросте і почуватиметься принаймні нормально.

Читайте також: Особливості сівби дрібнонасіннєвих

Але зчаста доводиться сіяти, не знаючи, що там впаде з неба впродовж наступних днів і тижнів. Тож орати землю в зоні Лісостепу, не кажучи вже про Степ, означає вірогідну втрату значної кількості вологи, якої і так бракує. До того ж традиційна відвальна оранка коштує щонайменше 25–28 л пального на гектар. Так ми від самого початку знизимо показники рентабельності вирощування культури.

Отже, сівба озимого ріпаку потребує дотримати низки обов’язкових умов, і прорахувати їх бажано задовго до посівної кампанії.

Найперше, це наявність певної кількості ґрунтової вологи і якомога більш ощадне до неї ставлення під час обробітку ґрунту. Дрібні насінини ріпаку класти у посівне ложе потрібно особливо ретельно, у жодному разі не допускаючи великих грудок землі й кучугур соломи та інших пожнивних залишків. Адже насіння потребує обов’язкового щільного контакту з вологим ґрунтом. Від того, наскільки правильно ми розпорядилися соломою, що залишається на поверхні ґрунту, багато в чому залежить фінальна врожайність озимого ріпаку.

Отже, доберіть для передпосівної підготовки поля під сівбу озимого ріпаку такі агрегати, які провадять специфічний обробіток — без перевертання пласта якісно подрібнюють грудки і пожнивні залишки й добре перемішують їх з верхніми шарами ґрунту. При цьому потрібен обробіток глибших шарів ґрунту, щоб створити мережу мікротріщин, які, з одного боку, перешкоджають ущільненню ґрунту, з іншого — покращують волого- і повітрообмін, сприяють мінералізації рослинних залишків і розвитку біоти у ґрунті.

Фактично ми маємо на увазі достатньо вже поширену в Україні технологію вертикального обробітку ґрунту, яка відмінно себе зарекомендувала не лише за океаном, а й на українських полях. Вона призначена досягти щойно перелічених агрономічних переваг: зберегти у ґрунті вологу, ефективно використати рослинні рештки і заощадити при цьому пальне.

Найпоширенішими попередниками озимого ріпаку через певні причини на сьогодні є озима пшениця, ячмінь або горох. Тобто культури, які першими прибирають з поля, щоб підготувати звільнені площі під сівбу ріпаку. Не кожне господарство має змогу протягом року тримати поле під паром, тому озимий ріпак сіємо там, де звільняється місце.

Названі культури-попередники характеризуються значним обсягом пожнивних залишків (за винятком гороху). Далеко не всі господарства, на жаль, можуть ними скористатися. Солому продовжують спалювати, отримуючи начебто підготовлену площу, але геть позбавлену біоти. Такий підхід є хибним, адже, крім знищення корисних мікроорганізмів, ми втрачаємо відмінну альтернативу органічним добривам — солому. І не просто солому, а ретельно подрібнені пожнивні залишки, здатні достатньо швидко мінералізуватися і віддати у ґрунт корисні речовини, що в них містяться.

Саме тому якісна підготовка ґрунту під сівбу озимого ріпаку передбачає наявність зернозбиральних комбайнів із хорошими подрібнювачами і розкидачами соломи та полови. Інакше варто забезпечити хоча б додатковий прохід спеціальних причіпних подрібнювачів валків соломи. На жаль, це не завжди можливо через брак часу, відповідної техніки, коштів. Та й аграрії не бажають «морочитися».

Відповідно, щоб розв’язати це завдання, підвищуємо вимоги до ґрунтообробних агрегатів. Вони мають успішно виконувати не лише передпосівну підготовку ґрунту, а й вправлятися з абияк подрібненою соломою. Звісно, вдається це не завжди, і це позначається на показниках урожайності ріпаку.

Який вигляд має класичний агрегат для обробітку поля за вертикальною технологією? Це міцна конструкція з потужними дисковими чи лаповими робочими органами, а також ефективними прикочувальними котками. Їх завдання — подрібнювати грудочки землі, вирівнювати ґрунт і створювати оптимальне насіннєве ложе.

Агрегат рушає полем на обробляє ґрунт на глибину найчастіше до 20 см, не перевертаючи пласта. Він немовби зрізує верхній шар ґрунту, утворюючи безліч макро- і мікророзломів. Завдяки цьому волога та повітря легше потрапляють у зону розташування кореневої системи майбутніх сходів, водночас — ускладнюється випаровування вологи.

Працюють із пожнивними залишками по-різному. Можна одразу після збирання пшениці запустити в поле прес-підбирачі, які зберуть значну частину соломи, А можна всю солому залишити в полі.

Перший варіант — спрощене завдання для передпосівного агрегату (хоч і не завжди). За другого доведеться якісно переробити декілька тонн пожнивних залишків на кожному гектарі: цілковито подрібнити, перемішати з ґрунтом і закрити. В обох випадках частину соломи слід залишити на поверхні поля.

Успіх подальшої посівної й отримання міцних своєчасних сходів істотно залежать від дотримання пропорції: певну частку подрібненої соломи заробляють у ґрунт, де вона мінералізується, решта — вкриває поверхню поля і перешкоджає надмірному випаровуванню вологи, захищає пророслі насінини від впливу високих температур, створюючи оптимальні умови для розвитку сходів.

Успіх цього агрономічного прийому залежить від якісної роботи агрегату, передбаченого саме для цього завдання. Він має якісно обробити верхній шар ґрунту і при цьому розпушити його на глибину до 20 см. Це не лише сприятливо позначиться на циркуляції вологи і повітря в зоні розміщення майбутньої кореневої системи рослин, а й допоможе стримати першу хвилю бур’янів і падалиці.

Слід звернути увагу на ще один важливий момент. Там, де у ґрунт заробили 5 тонн на гектар пожнивних залишків, здебільшого бракуватиме стратегічного елемента живлення — азоту. Що раніше почнуть перепрівати пожнивні залишки, то краще. Тому бажано або застосовувати деструктори стерні, або внести під обробіток ґрунту певну дозу азотних добрив, яку точно слід обчислити в кожному окремому випадку. Оптимально — від 50 до 100 кг аміачної селітри, залежно від врожайності культури-попередника.

Озимий ріпак критично залежить від достатньої кількості і співвідношення трьох основних елементів: азоту, сірки і фосфору.

Перший елемент, як свідчить досвід, краще вносити в кілька прийомів, невеликими порціями, розподіляючи на літній і весняний періоди. У посушливих регіонах азотні добрива може бути доцільно внести восени у повному обсязі, позаяк навесні на їх засвоєння просто не вистачить вологи.

Читайте також: Селекція озимого ріпаку: сучасні орієнтири і запити

Не менш важливим елементом для нормального розвитку рослин озимого ріпаку є сірка. Її можна вносити як повністю під час передпосівного обробітку, так і восени та навесні у декілька прийомів позакоренево у складі сульфату магнію. І знову лімітувальним фактором залишається волога. У багатьох регіонах ґрунт містить достатній обсяг сірки, тому ліпше отримати точні аналізи ґрунту на різних полях.

Фосфорні добрива — предмет окремої розмови, що виходить за межі цього матеріалу, оскільки цей елемент майже нерухомий у ґрунті. Під час сівби ріпаку обов’язково потрібно внести певну кількість фосфору, оптимальним буде застосування сучасних легкозасвоюваних добрив. Краще менше, але –хорошої якості. А ще ліпше — сіяти посівним агрегатом, що здатен під час висівання вносити мікрогранули у малих обсягах — приблизно 30 кг/га.

Навесні обов’язковим є хоча б однократний позакореневий обробіток посівів комплексними добривами, що містять бор, мідь, цинк і молібден. Утім, склад такого поживного «коктейлю» для ріпаку краще визначати, базуючись на точних результатах аналізів ґрунту.

Однак основним моментом є саме належний обробіток ґрунту. Він безпосередньо вплине і на фінальну врожайність озимого ріпаку, і на його стійкість до стресових факторів, насамперед брак вологи, і на ефективність внесених мінеральних добрив. Звісно, у кожному регіоні і в кожному господарстві технології різні. Однак бажаними на сьогодні залишаються збереження вологи, мінералізація пожнивних залишків, укриття поверхні поля і розпушування ґрунту в горизонті розташування кореневої системи майбутніх сходів.

Для озимого ріпаку головне — міцні дружні сходи, які нормально увійдуть у зиму і сформують потужну кореневу систему, здатну підтримувати належну життєдіяльність рослин у стресових умовах. Тому радимо, вибираючи оптимальну технологію, приділити увагу вертикальному обробітку ґрунту.

Василь Черкас

Види моніторингу шкідників

Моніторинг шкідників є дуже важливим у захисті, вирощуванні кукурудзи. За його результатами...

Розтарювання бігбегів із зерном

Можливості використання різних варіантів машин і обладнання дозволяють українським аграріям...

Кукурудза на краплинному зрошенні: чому це...

Вирощування «королеви полів» на краплинному зрошенні для українських реалій – це швидше, виняток....

АгроТренди

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

6574
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Люфа - вирощування та використання природної губки

2700
Люфа є представником ліаноподібних рослин, з пагонами до 4-7 м завдовжки. Всі вони мають розгалужені вусики та шорсткості по ребрах. Листя - пальчато-п'ятилопатеві (іноді цілісні) і розташовані по...

Виробництво та перспективи чорного часнику

14975
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.