ПРО НАС

Бренд "Агрономія сьогодні" забезпечує різноманітні потреби у веденні аграрного бізнесу, виробництві аграрної продукції для людей, які займаються сільським господарством.

Наша пристрасть - допомогти аграріям заробляти гроші, економити час та збільшувати своє задоволення у фермерському бізнесі.

На сторінках нашого сайту ви завжди знайдете актуальну інформацію з вирощування та захисту рослин. а також безліч іншої інформації, що допоможе вам у веденні бізнесу.

У процесі зберігання створюють умови, що забезпечують стійкість продукції, запобігають її пошкодженню шкідниками, ураженню хворобами, зволоженню й самозігріванню

Збирання і післязбиральна обробка врожаю зерна — найбільш важлива й напружена робота, що потребує належного технічного забезпечення і дотримання технологічних вимог залежно від особливостей кожного конкретного року. Тому, перш ніж збирати врожай, бажано визначити ці особливості — стан посівів на кожному полі (густоту і висоту рослин, забур’яненість), стан зерна (сортову чистоту, стиглість, вологість, виповненість). Слід також попередньо оцінити основні показники якості врожаю залежно від його призначення (насіннєвий матеріал, продовольчо-кормова чи технічна продукція).

Строки і способи збирання зернових колосових культур

Готуючись до збирання, слід завчасно визначити його строки і способи. Строки залежать від стиглості й вологості зерна, стану посівів і способу збирання. За роздільного збирання, коли рослини скошують у валки, строки залежно від достигання зерна настають на 10–14 днів раніше порівняно з прямим комбайнуванням. Але слід пам’ятати, що надто раннє збирання зернових культур, так само й їх перестій, істотно знижують урожайність. Якщо скосити посіви у валки передчасно, коли зернівка перебуває у фазі тістоподібної стиглості (вологість — 45–50%), недобір урожаю озимої пшениці може сягати 16–18%, погіршуються також показники якості (маса 1000 зернин і натура зерна, енергія проростання і схожість насіння, вміст клейковини тощо). Запізніле збирання, наприклад, за 20 днів після настання повної стиглості, зумовлює втрати 10–12% урожаю. Це відбувається внаслідок осипання, пошкодження клопом-черепашкою, подрібнення і травмування зерна. За перестоювання збіжжя на величину та якість врожаю особливо негативно впливає дощова погода.

Читайте також: Збираємо врожай без втрат

Найкращим способом збирання зернових колосових вважають пряме комбайнування за досягнення повної стиглості й вологості зерна 14–18%. За такого способу збирання триває до 10–12 днів. Прямим комбайнуванням збирають, насамперед, чисті поля з рівномірно дозрілим збіжжям, де трава відносно низькоросла і стійка до вилягання, а зерно слабо осипається з колоса. Так доцільно збирати й посіви зі зрідженим травостоєм, але чисті від бур’янів.

Роздільним способом збирають високорослі, схильні до вилягання й осипання сорти з густотою стеблостою не менше ніж 280–300 шт./м², а також сильно забур’янені посіви, що достигають нерівномірно. Розпочинати роздільне збирання необхідно наприкінці фази воскової стиглості, коли вологість зерна становить близько 30%, закінчувати — за вологості не менше ніж 20%. Підсохлі валки підбирають за декілька днів і обмолочують. Зволікати зі збиранням валків не бажано, бо тоді різко зростає чисельність і шкодочинність клопа-черепашки, а зерно проростає через дощову погоду чи випадання роси.

У валки збіжжя скошують начіпними жниварками, загрегатованими з енергетичними засобами — КПС-5Г (ЖВН-6А-01 і ЕВР-10–03), або причіпними. Залежно від висоти рослин, їх густоти й метеорологічних умов під час збирання висота зрізу має бути неоднакова — 10–12 см для низькостеблових і 12–15 см — для високостеблових сортів.

Збирання різних культур також має особливості. Окремі культури через свої ботанічні та біологічні властивості потребують індивідуального підходу.

Тверда пшениця стійкіша до осипання, тому її доцільно збирати прямим комбайнуванням. Роздільне збирання бажане лише в разі сильного забур’янення посівів.

Озиме жито збирають як прямим комбайнуванням, так і роздільно залежно від стану посівів. Ця культура дуже схильна до вилягання, осипання і проростання зерна в колосі, тому її треба збирати швидко — за 7–8 днів.

Озиме тритикале на зерно збирають як прямим комбайнуванням, так і роздільним способом. У валки скошують на початку воскової стиглості зерна, а комбайнують — у фазі повної стиглості.

Ячмінь і овес доцільно збирати прямим комбайнуванням у фазі повної стиглості зерна за вологості 16–17%. Роздільне застосовують лише за особливого стану посівів (високорослі, забур’янені, недостиглі, схильні до вилягання й осипання). Якщо перестоїть озимий ячмінь, він дуже схильний до осипання та вилягання, тому його потрібно збирати швидко.

Горох надто нерівномірно дозріває, вилягає. Його збирають роздільно, коли побуріє 70–75% бобів і вологість зерна становитиме 35–40%. Горох скошують у валки впоперек полягання, а короткостебловий — назустріч виляганню залежно від довжини стебла.

Коли сорти утворюють щільний стеблостій, що не полягає, доцільно провести десикацію, аби підсушити рослини і прискорити збирання. Для цього застосовують реглон (2 л/га) у суміші з аміачною селітрою (10 кг/га). Підбирають та обмолочують валки за вологості зерна 15–17% у стислі строки. Користуються переобладнаними для збирання гороху комбайнами. Частоту обертання барабана зменшують до 450–500 обертів на хвилину.

Способи обробки та зберігання зерна

Зерно збирають у вигляді неоднорідної зернової маси. Окрім основного зерна, вона містить різні домішки органічного і мінерального походження. Особливо небажані листостеблові часточки, залишки бур’янів, що, як правило, мають підвищену вологість. Тому зібране зерно нестійке, за 1–2 доби в ньому можуть розпочатися процеси гідролізу, що призводить до погіршення якості і втрат урожаю.

Найбільш нестійким є зерно, зібране прямим комбайнуванням. Навіть коли збирають суху зернову масу, вона містить бите, травмоване, щупле зерно, органічний пил, що значно знижує стійкість зерна. Тому зібране зерно потрібно негайно спрямовувати на обробку, бажано в потоці зі збиранням.

Післязбиральна обробка включає низку операцій залежно від стану, призначення й особливостей культури. Основні операції: розміщення свіжозібраного зерна, очищення, сортування, сушіння, вентилювання і, за потреби, охолодження.

Приймання і розміщення. Заздалегідь, до початку збиральних робіт, готують зерносклади, перевіряють роботу і комплектність техніки для післязбиральної обробки збіжжя. Зерносклади бажано звільнити від залишків зерна, провести дезінфекцію препаратами, рекомендованими для знезараження. З огляду на обсяги заготівлі й асортимент культур складають план їх розміщення.

Зерно, що надходить від комбайнів, розміщують окремими партіями за культурами, сортами, репродукціями, показниками якості. Окремо розміщують низькоякісне і дефектне зерно (фузаріозне, сажкове, ріжкове, проросле, уражене клопом-черепашкою, з невластивим запахом, знебарвлене, з важко відокремлюваними і шкідливими домішками). Особливу увагу приділяють розміщенню зерна пшениці сильних і цінних сортів, твердої пшениці, пивоварного ячменю, адже їхню якість потрібно постійно контролювати.

Насіннєвий матеріал розміщують окремо за культурами, сортами і категоріями. Насіння розподіляють на три категорії: добазове (оригінальне) — вирощене у первинних ланках насінництва; базове (елітне) — отримане шляхом розмноження добазового, його використовують як для подальшого розмноження, так і на товарних площах; сертифіковане (репродукційне) — отримане від послідовного розмноження базового. Для сівби на товарних площах рекомендують заготовляти насіння першої — другої репродукції, що має кращі посівні якості і врожайні властивості.

Під час розміщення зерна зважають на його стан і технологічні показники, за якими зерно обробляють і доводять до норм готової продукції. Особливу увагу звертають на засміченість і вологість зерна. Зерно, засмічене понад норми, встановлені для кожної культури, розміщують окремо й очищують.

Зерно з різною вологістю розміщують і оброб­ляють у такому порядку: до 14–15% — вважають сухим і придатним для зберігання; до 17% — вологим, воно потребує підсушування чи вентилювання; понад 17% — сире, його обов’язково сушать у потоці зі збиранням. Якщо сире зерно накопичується, а сушіння затримується, його слід розміщувати на установках активного вентилювання, де обов’язково контролювати температуру і вологість.

Очищення і сортування. Зерно, зібране комбайнами, підлягає негайному очищенню, особливо якщо воно вологе. Зволікання з очищенням вологого і сирого зерна може призвести до його самозігрівання і погіршення якості вже за 10–12 годин зберігання насипу.

Очищення буває попереднім, первинним і вторинним залежно від чистоти, вологості і призначення збіжжя. Попереднє застосовують у разі значного (понад 15%) засмічення, підвищеної вологості зерна, а також перед сушінням у шахтних зерносушарках. Первинному очищенню підлягає все свіжозібране зерно. На цій операції виокремлюють основну фракцію зерна, великі і дрібні домішки.

Вторинне очищення виконують у режимі сортування. Його застосовують для насіння і продовольчого зерна з метою доведення до норм чистоти, встановленої для кожної культури. За допомогою сортування відбирають фракції з найкращими продовольчими якостями і посівними властивостями. Досвід минулих років свідчить, що навіть в умовах посухи і заготівлі дрібного насіння шляхом сортування можна відібрати фракції пшениці та ячменю з високою схожістю і силою росту, маса 1000 насінин яких перевищує 40 г. Для цього підсівне сито для більшості сортів пшениці озимої має бути типорозміром не менше ніж 2,5 × 20 мм. Фракції насіння, сформовані за таким типорозміром, можна заробляти глибше й отримувати дружні сходи.

Для очищення і сортування застосовують різні повітряно-ситові зерносепаратори, аспіратори. Щоб вилучити важко відокремлювані домішки, користуються трієрами, пневмосортувальними столами, гірками.

Зерноочисні машини мають бути укомплектовані змінними робочими органами, щоб забезпечити різні режими сепарування. Режим очищення-сортування вибирають для кожної культури окремо (табл. 1). Але в кожному конкретному випадку режим уточнюють виходячи з фактичної чистоти і величини зернівки, її вологості. Особливо уважно добирають основні підсівні сита, які визначають вихід і якість насіння та продовольчого зерна.

Таблиця 1. Режими очищення-сортування зерна на повітряно-ситових зерносепараторах

* А — сита з круглими отворами; Б — сита з довгастими вічками.

Високу продуктивність і якість очищення забезпечують сепаратори БСХ, КБС, БЦСМ, СС, СПО-50 вітчизняного виробництва, а також сепаратори компаній СІМВRІА, PETKUS, DENIS. На очищенні-сортуванні насіння добрі результати показує комплект обладнання, до складу якого входять сепаратори БСХМ-16, пневмостіл ПСС, норії з пластиковими ковшами виробництва Хорольського механічного заводу.

Зберігання. Зерно зберігають залежно від його вологості і призначення. Вологість зерна, що спрямовують на переробку чи зберігання, визначають у нормативних документах (стандартах) залежно від культури та її призначення. Пшеницю, жито, ячмінь зберігають за вологості 14–15%, овес — 13–14%, горох — 15–16%, ріпак — 7–8%. Для тривалого зберігання вологість зерна додатково знижують на 1–2%. У процесі зберігання створюють умови, що забезпечують стійкість продукції, унеможливлюють її пошкодження шкідниками, ураження хворобами, зволоження і самозігрівання.

Зерно продовольчо-кормове і технічне зберігають у сухому стані насипом у зерноскладах, силосах елеваторів, бункерних сховищах. Висоту насипу обмежують технічні можливості сховищ, вона має забезпечувати їх нормальне обслуговування і контроль якості продукції.

Останнім часом зерно дедалі частіше зберігають у металевих силосах-баштах, обладнаних системою активної вентиляції. У таких силосах зерно, особливо верхні шари, зазнає впливу від коливань метеоумов — змінює температуру і вологість. Тому в разі значного підвищення температури і зволоження необхідно вжити термінових заходів — провести вентилювання чи перезавантажити сховище.

Зерно насіннєве зберігають у закритих зерноскладах насипом чи запакованим. Висота насипу не має перевищувати 2 м, у сховищах із активною вентиляцією — 3 м. Не допускається розміщувати у суміжних засіках насіння важко відокремлюваних культур (зокрема, жито і пшеницю, ячмінь та овес). Щоб насіння не змішувалося, засіки не досипають на 15–20 см, встановлюють їх на відстані 0,5 м від зовнішніх стін сховища. Запакованим зберігають насіння добазових, базових категорій, інколи — перших репродукцій. Мішки укладають штабелями на піддони з віддаленням від підлоги на 15 см, а від стін — на 70 см.

Контроль якості. Якість зерна контролюють під час післязбиральної обробки і зберігання. У процесі обробки застосовують внутрішньогосподарський контроль, на стадії зберігання — державний контроль готової продукції. Зерно продовольчо-кормове і технічне контролюють за показниками, що встановлюють для кожної культури стандарти ДСТУ, насіння — згідно з вимогами ДСТУ 2240–93.

Якість зерна пшениці продовольчого і непродовольчого використання, а також експортування визначають згідно з новим стандартом ДСТУ 3768:2019 «Пшениця. Технічні умови». Стандарт розроблений Технічним комітетом ТК 170 «Зернові продукти та продукти їх переробки», а також Державною установою Інститут зернових культур НААН за сприяння всіх суб’єктів зернового ринку — вирощування, заготівлі, зберігання, переробки, експортування.

За новим стандартом зерно пшениці м’якої поділяється на чотири класи, для твердої залишили п’ять класів. Уперше запроваджено мікологічну експертизу в разі ураження зерна спорами сажки, рекомендуються показники ураження клопом-черепашкою та сили борошна. До стандарту включено нові міжнародні та європейські методи визначення якості зерна, а також чинні нормативні регламенти, норми, інструкції відповідно до законодавства України. Стандарт набрав чинності 10 червня 2019 року, водночас скасований попередній стандарт ДСТУ 3768:2010.

Микола Кирпа, д-р с.-г. наук, професор
Інститут зернових культур НААН України, Дніпро

Наші партнери

Металеві силоси для зберігання зерна: що...

Металевий силос для зберігання зерна — інвестиція не найдешевша. Фактично його спорудження на...

Використання соломи як органічних добрив

У землеробстві будь-яка побічна продукція рослинництва, у тому числі й солома, повинна бути...

Як восени підготувати поля до весняної посівної

Осіння культивація і проведення глибокого розпушення чи щілювання грунту дає змогу створити...

АгроТренди

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

4843
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Виробництво та перспективи чорного часнику

11190
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Чорний горіх: види та технологія вирощування

11121
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.