Високоврожайні гібриди соняшнику: як отримати гідну рентабельність

Інтенсивні гібриди соняшнику наразі є в лінійці всіх провідних виробників насіння цієї культури. Вони поділяються на високоінтенсивні та помірно інтенсивні, відрізняючись рівнем вибагливості та почасти стійкості до умов вирощування. Тією чи іншою мірою гібриди соняшнику інтенсивного типу мають у своїй структурі майже всі господарства, що вирощують цю культуру. Саме від ефективності технології вирощування залежить рентабельність цієї культури, а з огляду на високу маржинальність «квітки сонця» — річний прибуток господарства загалом.

Разом з тим для більшості гібридів інтенсивного типу критично важливо створити належні умови, за яких вони зможуть якнайповніше реалізувати свій потенціал. Нехтування цими умовами призводить не просто до зниження прибутку, а навіть до серйозних збитків.

Як правильно обрати гібрид інтенсивного типу для конкретних ґрунтово-кліматичних умов? Вочевидь, орієнтуватися варто і на поради перевірених роками продавців-консультантів, і на досвід сусідніх господарств, які мають високі результати врожайності. Окрім цього, потрібно скласти перелік основних загроз для соняшнику у конкретному регіоні (суха весна, вовчок, специфічні захворювання тощо), аби підібрати декілька гібридів із відповідними характеристиками. Декілька, позаяк не варто складати усі «яйця» до одного кошика. Оптимально бажано орієнтуватися на два-три основних гібриди інтенсивного типу і ще два-три нових гібриди — у випробувальних посівах, аби визначити, що сіяти наступного сезону.

Вибір інтенсивного гібрида починається з тематичних семінарів і польових демонстрацій виробників. Згодом — вибирають постачальника. Погодьтеся, не вельми певна річ — спочатку обрати елітний гібрид за грубі гроші, а тоді намагатися заощадити на цій покупці, звернувшись до «сірого» або ж геть «чорного» дистриб’ютора. Вочевидь, ліпше замовити насіння або у добре знайомій конторі, або в офіційного представника бренда. Адже неправильно вибрати посівний матеріал — це не просто намарно викинути кошти. Це означає — недоотримати прибуток. А із соняшником це може виявитися критичним для всього господарства. Від правильного вибору гібрида залежить не менше ніж 30–35% майбутнього врожаю.

Читайте також: Вирощування соняшнику із сидератами

Далі ми маємо розуміти, що сіємо не аби що, а нормальне виповнене насіння. Розрахунки тут прості — мінімальна вага 1000 насінин має становити не менше ніж 50 г. Якщо вага істотно нижча, варто поміркувати, перш ніж купувати таке насіння. Якщо є можливість визначити схожість, обов’язково нею скористаємося. Цей показник має починатися із 85–86%. Надто покладатися тут також не варто, позаяк від цього залежить щонайменше 15% майбутнього врожаю.

Як бачимо, правильний вибір гібрида і придбання якісного посівного матеріалу — це принаймні 50% успіху вирощування соняшнику за інтенсивною технологією.

Апріорі для такого завдання потрібно мати хороший посівний агрегат. Соняшник любить точне і, звісно ж, своєчасне висівання. Себто, потрібно будь-що вписатися у коротке агротехнічне вікно, коли є достатня кількість вологи після танення снігів (якщо вони були) і температура ґрунту на глибині до 10 см від 8 до 10 °C. Навесні така температура (до 16–17 °C) часом може триматися лишень декілька днів, надто у південних регіонах. Пам’ятаємо весну 2017 року, коли одразу з 1 квітня ввімкнулася «праска», яка швиденько висушила верхній шар ґрунту і розігнала денну температуру повітря до 30 градусів.

Сівалка для соняшнику мусить сіяти швидко і мати якомога більшу ширину захвату. Потрібна і розумна електроніка — бажано вкупі з точною навігацією. Саме від цього фактора багато в чому залежатиме стан посівів. Надзвичайно важливо домогтися появи одночасних дружних сходів, тоді надалі можна буде провадити хімічні обробки саме в ті фази, коли це потрібно. Так само й насіння дозріватиме одночасно.

Густота стояння соняшнику в умовах українського Степу на сьогодні чітко маркується на рівні 50–55 тис. рослин на одному гектарі, у Лісостепу — 60–65 тисяч. Максимальна густота 70 тисяч насінин можлива лише за інтенсивного типу вирощування, а також за умови належного внесення добрив і за наявності достатньої кількості вологи, скажімо, на зрошенні. Інакше втрати врожайності неминучі.

Інтенсивний соняшник починається з якісно обробленого насіння. Передусім, це застосування інсектицидних протруйників, які захистять безпосередньо насіння від дротяника і личинок хрущів, а надалі сходи — від чорнишів, довгоносиків тощо. Дуже доречна обробка посівного матеріалу стимуляторами росту і набором мікроелементів. Це буде вельми корисно молодим рослинам у травні — червні, коли випарується волога з верхніх шарів ґрунту й почнеться справжній курс виживання.

Скажемо кілька слів і про підготовку поля до сівби інтенсивних гібридів соняшнику. Варіантів тут може бути чимало. Наголосимо лишень, що під цю справу обов’язково відводять найкращі поля. Незалежно від обраної технології обробітку ґрунту поле слід очистити від бур’янів хімічним або механічним способом (найчастіше обома). Забур’янені міжряддя інтенсивного гібрида — це мінус 20% урожаю… Додамо, що механічний обробіток поля поліпшує вологообмін та аерацію ґрунту — цей аспект для соняшнику особливо критичний.

Коли йдеться про традиційний обробіток ґрунту під соняшник, нагадаємо, що на полях, уражених вовчком, пласт ліпше не перевертати. Адже на глибині оранки насіння цієї рослини-паразита може «сидіти» впродовж 14 і більше років. З огляду на це, а також через потребу зберегти вологу варто звернути увагу на глибоке рихлення і технологію вертикального обробітку ґрунту. Поле обов’язково слід прикоткувати, щоб запобігти втраті вологи, а також досягти максимальної вирівняності поверхні, аби можна було покласти насіння на глибину 4–5 см.

Нагадаємо і вимоги до сівозміни. Хоча в Степу ця справа майже завжди безальтернативна, адже найчастіше попередником є озима пшениця або ж… той-таки соняшник. В ідеалі цю культуру не можна повертати на попереднє місце раніше ніж за 7–8 років. Але на практиці цією вимогою майже скрізь нехтують.

У Степу найкращим попередником є озима пшениця, а також кукурудза на силос. У Лісостепу це також можуть бути кукурудза та ячмінь. Завжди доречно посіяти соняшник на полі, де зібрали бобові культури, однак тут потрібно брати до уваги наявність спільних захворювань соняшнику і бобових, скажімо, склеротиніозу.

Читайте також: Як підстрахувати соняшник у посуху

Соняшник у принципі потребує великої кількості поживних речовин і вологи, а інтенсивні гібриди — й поготів. Ключовим фактором є забезпечення ґрунту стратегічними для «квітки сонця» елементами — калій, магній, бор. Звісно, завжди потрібні фосфор, азот і сірка. До речі, щодо азоту слід орієнтуватися на показник 90–100 кг діючої речовини і відповідно вибудовувати стратегію підживлення.

Вельми бажано отримати точні результати аналізу ґрунтів і розрахувати норми внесення на підставі цих даних. Очевидно, що окрім традиційного NPK, слід внести калійні добрива, сульфат магнію в нормі не менше ніж 1 ц/га, а також мінеральні добрива на кшталт «Борофос», які містять доступні кальцій, магній та бор. Останній елемент — король позакореневих підживлень, позаяк рослини, в тому числі соняшник, споживають бор поступово, відчуваючи підвищену потребу у ньому в пікові моменти перед цвітінням та в період наливання насінин. Тож бор обов’язково має входити до складу робочих сумішей, так само, як і цинк. Позитивно реагує ця культура й на гумати і стимулятори росту.

Кількість хімічних обробок посівів соняшнику визначають залежно від особливостей регіону. Проблему бур’янів можна вирішити за умови застосування технології Clearfield. Щоправда, наголосимо, правильного застосування.

Чи доцільно застосовувати на інтенсивних посівах соняшнику фунгіцидні препарати? Авжеж! При цьому і фунгіциди, й інсектициди на таких полях потрібно вносити превентивно — із профілактичною метою. Немає більш невдячної справи, аніж лікувати симптоми, коли можна було запобігти спалаху хвороби…

Хороший гібрид соняшнику неодмінно себе покаже. Підтвердженням цьому є стабільно високі результати ударних гібридів інтенсивного типу відомих світових виробників. На сьогодні 32–35 ц/га — це мінімальна норма для таких гібридів, і в багатьох господарствах збирають по 40 ц/га і більше «на круг». Заслугу такого високого врожаю справедливо слід поділити поміж відмінною селекцією і правильними агрономічними підходами.

Ігор ПАВЛЮК, спеціально для Агрономії Сьогодні