Топінамбур: високопродуктивна кормова й технічна культура

За вмістом кормових одиниць земляна груша перевершує кукурудзу в 1,3 разу, кормові буряки — в 2,6 разу, перетравного протеїну в бульбах топінамбура більше в 1,2-1,6 разів, ніж у картоплі, в 1,7-2,5 разів більше, ніж у кормових буряках. Пектин, якого в бульбах топінамбура до 9-11%, допомагає організмові у виведенні радіонуклідів. Бульби містять 20,6% сухої речовини, 3,2% білка, 1,7% мінеральних речовин, 18,6% вуглеводів, 18% амінокислот.

Бульби переважно в сирому вигляді охоче поїдають всі види тварин; але найбільше успішно ними харчуються свині у весняний період.

Більш високу продуктивність й поживну цінність має гібрид топінамбура і соняшнику (селекціонери Н. А. Щибря й І. І. Марченко) - топісоняшик. Зелена маса й бульби топінамбура і його гібрида на відміну від інших культур здатні накопичувати поживні речовини до глибокої осені, поки холод не ушкодить зелену частину рослини. Зелена маса відрізняється високою поживною цінністю (в 1 кг топісоняшнику 17,2-17,4 г перетравного протеїну, г, а топінамбура – 15,8 г), а достатній вміст цукру забезпечує добру силосованість.

Зелену масу топінамбура й топісоняшнику можна використовувати не тільки для силосування в чистому виді, але і як добавку при силосуванні кормів, що важко силосуються.

Читайте також: Як отримати високий врожай насіннєвих гарбузів

Якість силосу краще, коли рослини збирають у фазі росту. Збирання у фазі початку цвітіння трохи знижує якість готового корму.

Технологія силосування зеленого топінамбура практично нічим не відрізняється від технології силосування кукурудзи або соняшнику (він вимагає тільки більше ретельного здрібнювання). Проте варто пам’ятати, що при використанні силосу із зеленої маси топінамбура на повітрі він швидко втрачає свої первісні якості. У зв'язку з цим витягати такий силос зі сховищ треба безпосередньо перед згодовуванням.

Відносно висока вологість бульб створює необхідність додавання сухих компонентів, що забезпечує одержання високоякісного силосу. Такий силос має гарну органолептичну оцінку, оптимальне співвідношення кислот досить високу поживну цінність у межах 0,29-0,35 к. од. і 16-18 г перетравного протеїну в 1 кг корму.

Бульби топінамбура й топісоняшнику використовують восени або частіше навесні, після того як вони перезимують у ґрунті. Їх можна з успіхом використовувати для годівлі майже всіх сільськогосподарських тварин. Причому тварини охоче поїдають їх і в сирому, і у запареному, і у силосованому вигляді. За поживною цінністю бульби топінамбура наближаються до картоплі. Так, в 1 кг їх міститься 0,23 к. о. і понад 6 г перетравного білка, а за вмістом протеїну вони картоплю навіть перевищують.

Із бадилля топінамбура й топісоняшнику, завдяки значному вмісту в ньому цукрів, одержують високоякісний силос, яким охоче ласують і велика рогата худоба, і коні, і вівці, і свині, й кролі. За поживною цінністю такий силос переважає силос соняшнику і наближається до кукурудзяного: 1 кг силосу з топінамбура містить 0,23-0,30 к. од. і 6-15 г перетравного протеїну.

Дослідами Всеросійського науково-дослідного інституту тваринництва встановлено, що годування свиней топінамбуром разом із кукурудзою поліпшує якість сала. Випасання їх на посадках топінамбура дає змогу скоротити витрати концентрованих кормів на 25-50% без зниження приросту живої маси тварин, що призводить до здешевлення собівартості одержуваної продукції. Рекомендується на кожну 1000 поголів’я свиней виділяти 10-15 га землі під культивування топінамбура.

Через те що топінамбур і топісоняшник дають подвійний урожай бульб і зеленої маси, ці культури можна вважати одними з найрентабельніших: рівень рентабельності становить, відповідно, 364,2 і 304,8%.

Перспективним нетрадиційним напрямом у біологічній рекультивації техногенно порушених територій є фітомеліорація із використанням топінамбура.

Читайте також: Технологія вирощування часнику

У зв’язку зі зростаючим попитом на екологічно чисті продукти харчування, топінамбур може виявитися однією з небагатьох культур, що відповідають цим вимогам.

Практично у всіх зонах вирощування топінамбура у нього немає шкідників і хвороб (за винятком невеликих вогнищ склеротинії), що дозволяє обходитись без пестицидів. Бульби топінамбура мають низький коефіцієнт накопичення нітратів та радіонуклідів.

Топінамбур є перспективною біоенергетичною культурою. Із тонни коренеплодів при переробці можливо отримати 100 л спирту-етанолу, який відповідає всім вимогам і стандартам.

Топінамбур у своїй будові містить вуглеводи в формі інуліну, що відноситься до типу складно молекулярних цукрів. Інулін легко гідролізується неорганічними й органічними кислотами, а також спеціальним ферментом - інулазою. Оцукрення маси на основі інуліну може відбуватися за 24 год., тоді як виробництво спирту з крохмалю потребує 60-72 год. Тому витрата пари та палива на одиницю виробництва спирту з топінамбура в декілька разів менші, ніж для виробництва з крохмалескладової сировини, оскільки виключається операція підготовки солоду та терміну бродіння.

Юрій Носенко