ПРО НАС

Бренд "Агрономія сьогодні" забезпечує різноманітні потреби у веденні аграрного бізнесу, виробництві аграрної продукції для людей, які займаються сільським господарством.

Наша пристрасть - допомогти аграріям заробляти гроші, економити час та збільшувати своє задоволення у фермерському бізнесі.

На сторінках нашого сайту ви завжди знайдете актуальну інформацію з вирощування та захисту рослин. а також безліч іншої інформації, що допоможе вам у веденні бізнесу.

Під час вирощування сої найактуальнішим питанням для агровиробників є застосування гербіцидів. Не менш важливим залишається і контроль хвороб і шкідників на сої, які також можуть істотно знижувати врожайність цієї бобової культури.

Хвороби сої

Біла гниль, або склеротініоз, проявляється у фазі наливання бобів, уражуючи надземні частини рослини. Стебла вкриваються білим вапняним нальотом, загнивають, рослини в’януть, гілки, листки і боби засихають. На уражених органах грибниця потовщується у склероції. Захворювання особливо шкодочинне в умовах прохолодного вологого клімату. Збудник зберігається на рослинних рештках, насінні; склероціями — у ґрунті, стеблах, насіннєвій масі (як шкідливий домішок). Сильніше уражуються загущені посіви за холодної вологої погоди у серпні, зокрема фуражні сорти сої.

Склеротиніоз або біла гниль

Значно поширюється аскохітоз, що уражує сім’ядолі, стебла, боби і насіння. Проявляється у вигляді плям з геометрично розташованими дрібними чорними цятками — пікнідами. Розвиток хвороби посилюється восени: уражуються боби нижнього ярусу середньопізніх і пізньостиглих сортів. Поширений скрізь. Зимує гриб на рослинних рештках і в ґрунті. Інфекція передається насінням, їх зараженість може сягати 10–15% і більше, а втрати врожаю — 25–40%.

Фузаріоз виявляється на сходах і дорослих рослинах сої у вигляді загнивання проростків і сходів, в’янення рослин, побуріння й загнивання коренів і стебел, ураження бобів і насіння. На насінні, що проростає, спостерігається три типи ураження:

• насіння загниває і не утворює паростків, на них з’являється біло-рожевий наліт;
•проростки нерівномірно товщають, деформуються і гинуть після виходу на поверхню;
• на сім’ядолях із верхнього та нижнього боків утворюються бурі округлі глибокі виразки, згодом у них у вологу погоду з’являється рожевий наліт із яскраво-рожевими подушечками. Уражені тканини сім’ядоль, кореневої шийки і коренів розм’якшуються, і рослини, як правило, гинуть.

Лише в сортів із підвищеною стійкістю до фузаріозу формуються додаткові корені вище за уражену частину підземного стебла. Такі рослини виживають, інколи навіть плодоносять.

Фузаріоз на корінні

У період цвітіння і початку утворення бобів, а в окремих випадках — значно раніше на листі з’являється пожовтіння, листки згортаються з країв, засихають та обпадають. Стебло у кореневій шийці набуває темно-коричневого забарвлення, внаслідок чого рослина в’яне. У вологу погоду в основі стебла виникають помаранчово-рожеві подушечки. Ознакою фузаріозу слугує також знебарвлення стулок бобів, у вологу погоду на них утворюється жовтогарячий наліт. В уражених бобах формується щупле зерно, часто зі зморшкуватою оболонкою, а у вологу погоду із біло-рожевим нальотом. Таке зерно втрачає схожість або дає уражені сходи.

Збудники фузаріозу трапляються у ґрунті й на різних рослинних залишках. У разі погіршення умов для росту і розвитку рослин (знижена температура і висока вологість під час сівби) гриби рясно розростаються і починають паразитувати на рослині.

Читайте також: Інтегрований захист сої

Пероноспороз, або несправжня борошниста роса, уражує багато важливих сільськогосподарських культур, у тому числі сою. Патоген у природних умовах достатньо мінливий. У США описано понад 30 його фізіологічних рас. Гриб уражує насіннєву оболонку і сім’ядолі, а також листя сої у процесі вегетації. Унаслідок значного розвитку хвороби врожайність знижується на 50–60%, схожість насіння — на 30%, маса 1000 насінин — на 6–10%. Первинним джерелом інфекції є ооспори та міцелій гриба, які містяться на поверхні насіння або під шаром клітин насіннєвої оболонки. Заражене насіння стає матовим, білуватим, втрачає притаманний йому блиск. Спочатку ознаки хвороби проявляються на сходах у вигляді кутастих блідо-зелених або жовтуватих плям на листках, які поступово буріють. На місцях цих плям на нижньому боці листків формується сірувато-фіолетовий павутинний наліт. Уражені листки поступово відмирають. На зелених бобах також з’являються блідо-зелені плями, які згодом біліють. Хвороба особливо шкодить на зрошуваних посівах, позаяк інтенсивно поширюється за наявності краплин вологи.

Церкоспороз сої

Церкоспороз — найбільшої шкоди заподіює у разі зараження насіння, коли гриб проникає крізь стулки бобів або проїдені шкідниками отвори і виразки. На поверхні насінини утворюються фіолетово-сірі плями відмерлої тканини. Збудник, що є вузькоспеціалізованим патогеном сої, дуже поширений. Оптимальні умови для розвитку хвороби виникають у разі різких коливань температури у межах від 10 до 20 °C та інтенсивних опадів у період наливання насіння. Інфекція зберігається на рослинних рештках і передається насінням. Менше уражуються скоростиглі сорти, що встигають сформувати урожай до настання холодів.

Боби, уражені церкоспорою

Із розширенням посівних площ сої дедалі більшого поширення і шкодочинності набуває септоріоз, або іржава плямистість. Вона уражує вегетативні органи рослин і насіння, заподіюючи найбільшу шкоду листовому апарату. Дрібні чисельні плями іржасто-бурого кольору зливаються у великі суцільні бурі плями. Хвороба розвивається в липні за температури повітря понад 25 °C та відносної вологості повітря 85–90%. Джерелом інфекції слугують рештки сої. Збудник зимує на них, зберігається також на насінні.

Бактеріоз, або бура кутаста плямистість, уражує сім’ядолі, стебла, рідше боби. На листках проявляється у вигляді дрібних кутаcтих плям, які поступово збільшуються. Бактерії переносяться на культурну сою з різних бобових рослин вітром і дощами. Збудник зберігається на рослинних рештках протягом одного року.

Шкідники сої

Шкідників на сої також не потрібно недооцінювати, адже втрати врожаю зерна сої через пошкодження ними можуть сягати 30–40%, а у сприятливі для свого розвитку роки шкідники здатні знищити до 90% урожаю. Їх чисельність і шкідливість на сої по-різному проявляються впродовж усього вегетаційного періоду і за роками дуже змінюються. Найчастіше спостерігають шкоду від комплексу видів комах, що з’являються на посівах одночасно. У посушливі роки їх шкідливість помітніша. Найбільш уразливими є рослини у початкову фазу розвитку — період проростання насіння і сходів, закладання генеративних органів, в також у фази наливання й визрівання зерна. Найбільше шкодять шкідники сої у Степу, дещо менше — на Півночі Лісостепу.

На сьогодні найбільш небезпечним шкідником сої є звичайний павутинний кліщ. Із року в рік по всій території України цей шкідник створює доволі складну ситуацію на посівах сої. Досі багато агровиробників не можуть його вчасно, а то і правильно ідентифікувати, позаяк ніколи не мали справу із симптомами ураження, часто-густо плутаючи їх з іншими хворобами. Окремі господарства боролися із цим шкідником за допомогою багатьох препаратів, як правило, із групи фосфорорганіки та піретроїдів, але так і не отримували у підсумку планованої урожайності на рівні трьох тонн. Унаслідок шкодочинності кліща агровиробники отримували близько 1,5 т/га, і для більшості це було за щастя.

Аби правильно контролювати звичайного павутинного кліща, потрібно знати його біологію. Шкідник розвивається від фази сходів до кінця вегетації рослини. Період розвитку першої та ­8–12-ї генерацій становить 507 днів. Коли стабільно зберігається середньодобова температура понад 20 °C, ембріональний розвиток кліща триває 2–4 дні — це характерно для розвитку яєць другої-сьомої генерацій. Розвиток личинок і німф триває від 4 до 11 днів за середньодобової температури 23…25 °C. Розвиток однієї генерації загалом триває від 7 до 18 днів. Протягом семи днів розвиваються п’ята-шоста генерації, коли середньодобова температура тримається на рівні 25 °C, а відносна вологість повітря — 56–59%. За температури нижче ніж 15 °C і відносної вологості 70% самиці останньої генерації не відкладають яєць і впадають у діапаузу — у цій стадії вони й перезимовують.

Дорослі кліщі, а також їхні личинки висмоктують клітинний сік із нижніх боків листків сої, погіршуючи обмін речовин і фотосинтез, що уповільнює ріст і розвиток рослин. На пошкоджених рослинах квітки обпадають і недостатньо розвиваються. У разі сильного пошкодження листки жовтіють та обпадають, боби передчасно достигають і розтріскуються; утворюється щупле зерно.

Найбільша шкодочинність павутинних кліщів проявляється у посушливі роки, а найвища — у серпні.

Специфіка боротьби із цим шкідником полягає в тому, що він перебуває на нижній пластинці листкової поверхні. Щоб його там «дістати», потрібно туди «задути» робочий розчин або … підібрати ефективний інсектицид.

У фазу формування — достигання бобів культури на посівах фіксують люцернову та бавовникову совки, чортополохівку, клопів-сліпняків, звичайного павутинного кліща. Характер пошкоджень — дірки у стулках бобів, червоточини, частково чи повністю з’їдене насіння, що характерно для домінантного за шкідливістю фітофага — акацієвої вогнівки.

Акацієва вогнівка. Починаючи з другої декади червня спостерігається літ метеликів, самиці відкладають яйця на рослини. Гусінь першої генерації починає пошкоджувати боби на початку липня і заляльковується до середини серпня. Імаго другої генерації починає літ у третій декаді липня, активно відкладаючи яйця, а гусінь з’являється на початку серпня і шкодить до кінця першої вересневої декади. Заляльковуватися гусінь другої генерації починає на початку вересня.

Деякі наукові установи та агрогосподарства протягом тривалого часу випробовували на сої низку препаратів і визначали їх польову
ефективність.

На дослідному полі державного підприємства «Дослідне господарство «Каховське» на Херсонщині вивчали ефективність препаратів: Кораген, 20 к. с. (0,15 л/га), Борей, к. с. (0,14 л/га), Драгун, к. е. (1,2 л/га), Золон, 35 к. е. (2,5 л/га) — проти комплексу листогризних совок на зрошуваній сої.

Об’єктами для вивчення інсектицидних властивостей Корагену слугували листогризні совки: бавовникова, люцернова, совка-гамма, капустяна і С-чорне. Серед них домінують перші три види совок (42,3; 30,6 і 19,7%, відповідно). Протягом вегетаційного періоду сої ці шкідники розвиваються у двох-трьох генераціях.

Чисельність комплексу листогризних совок перед випробуванням інсектицидів становила 7,2–10,3 екз./м2, які у слабкому ступені пошкодили 3–4% рослин.

Результати обліків, що провели на третій день після хімічних обробок, показали, що чисельність гусениць совок істотно зменшилася на всіх варіантах досліду. Найкращу ефективність захисту (100%) одержали від застосування Корагену, 20 к. с. (0,15 л/га). Дещо менший рівень загибелі совок зафіксували від дії Борею, к. с. (96,4%). Там, де застосовували інсектициди Золон, 35 к. е., і Драгун, к. е., чисельність шкідників зменшилася, відповідно, на 90,3 і 85,2%.

Спостереження за дією інсектицидів на розвиток листогризних совок продемонструвало, що Кораген, 20 к. с., і Борей, к. с., ефективно контролюють чисельність гусениць совки-гамма, бавовникової, люцернової, капустяної та С-чорне на всіх стадіях розвитку, тобто як молодшого, так і старшого віків. На варіантах із обробкою Золоном і Драгуном строк ефективної дії препаратів був удвічі менший. Крім знищення гусениць листогризних совок, Кораген зменшує чисельність лучного метелика і павутинних кліщів, а також справляє овіцидну дію.

Читайте також: Підживлення сої мінеральними добривами

На дослідному полі Інституту зрошуваного землеробства НААН вивчали ефективність дії нового препарату Вертимек 018 ЕС у нормі 0,6 та 0,8 л/га. Об’єктами для вивчення інсектицидних властивостей Вертимеку були павутинні кліщі роду тетраніхус. Домінувальний вид — звичайний павутинний кліщ, заселеність яким у роки досліджень становила 64,5–72,3%. Чисельність павутинних кліщів на трійчастий листок перед цвітінням сої коливалася від 2–3 до 7 особин на рослину. У фазі плодоутворення їх чисельність сягала, відповідно, 11 та 26 особин, що значно перевищувало економічний поріг шкодочинності (ЕПШ).

Під час випробування інсектициду Вертимек на третій день після обробки чисельність павутинних кліщів істотно зменшилася. Найменшу кількість шкідників відзначили на варіантах із Вертимеком 018 EC, к. е.: за норми витрати препарату 0,8 л/га ефективність дії акарициду становила 88,7%, до 0,6 л/га — заселеність кліщами зменшилася на 83,3%, на сьомий день після хімічної обробки ефективність зросла, відповідно, до 97,3 і 90,2%. За результатами обліків найменше пошкодження листкового апарату сої було павутинними кліщами.

Аналіз даних урожайності сої на дослідних ділянках показав, що найвищу врожайність (3,7 і 3,5 т/га) отримали на варіантах із використанням інсектоакарициду Вертимек 018 EC, к. е., із нормами витрати 0,8 і 0,6 л/га — тут, порівняно з іншими продуктами, збережено від втрат, відповідно, 0,65 і 0,58 т/га зерна.

Одноразове застосування Вертимек 018 EC із нормою витрати 0,7 л/га сприяло також надійному захисту посівів сої: чисельність фітофагів зменшилася на 90,5–95,3%, що свідчить про його високу ефективність.

Отже, контроль хвороб і шкідників на сої, особливо за інтенсивної технології вирощування, є обов’язковим агрозаходом.

 

Наші партнери

Як правильно зберігати цибулю

Цибуля — дуже корисний овоч, який здатний захистити людину від різних хвороб. Але сам він досить...

Бедформер — утворювач гряд

Щоб отримати хорошу грядку для овочів, зокрема картоплі, ягід чи квітів, створено спеціальну...

Чи потрібно десикувати кукурудзу?

Цьогоріч, як втім і у всі попередні роки, збирання врожаю пізніх культур дещо забарилося. Причини...

АгроТренди

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

4472
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Виробництво та перспективи чорного часнику

10362
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Чорний горіх: види та технологія вирощування

10044
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.