До аналізів ґрунту у нас спостерігається неоднозначне ставлення. Нібито усі чудово знають та розуміють, що маючи на руках точні дані щодо вмісту у ґрунті макро- та мікроелементів, а також органічної речовини і рівня Ph, можна спрацювати набагато ефективніше. Однак, не кожен готовий віддати по декілька доларів на гектар за аналізи. Тим паче, якщо і так щороку вдається отримувати нормальні врожаї.

«Це було б смішно, якби не влітало в таку “копієчку„… Ми надсилаємо проби ґрунту для аналізу в чотири різні лабораторії та отримуємо чотири абсолютно різні результати. А ти бери і вгадуй, де найправильніші цифри. Тому перш за все потрібно обрати нормальну лабораторію, де буде нехай дорожче, але точно», — радить директор із розвитку іншого відомого холдингу.

Отже, під час прийняття рішення про доцільність проведення аналізів ґрунтів на полях господарства потрібно врахувати низку важливих речей. Передусім зрозуміти, що ці дані нам конче необхідні навіть у тому разі, коли ми не збираємося займатися точним землеробством. Не обов’язково складати надточні карти врожайності і встановлювати характеристики кожного квадратного метра поля. Найголовніше, що нам потрібно: мати чітке уявлення, підкріплене цифрами, про склад, кислотність та природну родючість наших ґрунтів і побачити різницю поміж окремими полями та різко відмінними ділянками в межах одного поля.

Читайте також: Сидерати — дешевий вид зелених добрив, що в кілька разів підвищують урожайність

Дедалі частіше агрономічні фахівці у господарствах приходять до наступного:

1. Аналізи ґрунтів є необхідною процедурою, котру слід провадити не рідше одного разу на рік.
2. Традиційне NPK доцільно вносити лише раз на декілька років під час осіннього обробітку ґрунту. Вищий ефект дає забезпечення легкорозчинних комплексних добрив, навіть у меншій кількості.
3. Зростає роль позакореневих підживлень, що дає змогу компенсувати нестачу певних мікроелементів у ґрунті та нівелювати їх слабке засвоєння кореневою системою.
4. Накопичення даних аналізів ґрунтів та порівняння їх із даними врожайності та іншими агрономічними показниками дає змогу з часом приймати ефективні технологічні рішення.

Зокрема, таким чином, дійшли до точного землеробства в одному із провідних господарств Миколаївщини, почавши із «нарізки» окремих ділянок, базуючись на аналізах ґрунту, а згодом на вегетаційних індексах та картах урожайності. Агроном має змогу порівняти вміст органічної речовини, рівень Ph та наявність макро- і мікроелементів разом з іншими факторами, аби зрозуміти, чому тут соняшник дав по 25 ц/га, а там — по 35… Такий підхід дає змогу більш раціонально вносити добрива під конкретні культури і планувати позакореневі підживлення.

В окремих випадках такі точні дані дозволяють здійснювати без перебільшення глобальні звершення. Передусім на думку спадають історії про те, як у господарстві роблять ставку на якусь культуру, скажімо картоплю, та не можуть отримати нормального результату з урожайності декілька сезонів поспіль. Після цього виявляється, що в ґрунті гостро бракує такого ключового для цієї культури мікроелементу, як молібден. Зрештою його вносять, і все завершується хепі-ендом.

Не менш поширеною є проблема із нестачею цинку та міді на кукурудзі, що нерідко є однією із головних причин недобору врожаю.

Також можна по-доброму позаздрити тим господарствам, котрим вдається бодай раз на 5–6 років кинути на кожне поле пару десятків тонн гною під плуг. У цьому разі ґрунти будуть більш-менш забезпечені усіма мікроелементами, окрім хіба що бору та марганцю, вміст яких потрібно регулярно контролювати.

Повернімося до аналізів ґрунтів у господарстві. Після того, як ми прийняли рішення про їх доцільність, потрібно дивитися не на те, як би заощадити пару тисяч гривень, а на те, як ці аналізи провести максимально якісно. Тому потрібно відмовитися від спокуси зібрати зразки ґрунту самостійно, а довірити цей процес спеціалістам тієї лабораторії, якій замовляємо аналізи. Річ у тім, шо не маючи відповідного досвіду, можна легко помилитися, узявши землю не там, де треба. Тим паче, якщо керівник чи агроном доручить це завдання комусь із підлеглих, не зацікавлених у результаті. Людина доїде до найближчої лісосмуги, накопає півмішка ґрунту під акаціями чи дубами та й годі… Ліпше так не робити.

Замало просто отримати цифри вмісту елементів у ґрунті і на їх підставі робити якісь розрахунки норм внесення. Хочемо ми того чи ні, але маємо вирахувати, враховуючи кислотність ґрунту (до речі, визначається кілька типів кислотності: водна, сольова і гідролітична), кількість доступної діючої речовини. По фосфору та калію це може бути одна п’ята чи взагалі одна десята частина наявної кількості. Особливу увагу звертаємо на такий малорухомий елемент, як фосфор.

Читайте також: Як перейти на органічне землеробство

Існує також ціла низка нюансів, що прямо впливають на засвоюваність макроелементів та зрештою — фінальну врожайність. Передусім це наявність рухомої сірки в ґрунті, від чого залежить ступінь засвоєння мінерального азоту. За умови дефіциту її обов’язково слід внести навіть ціною застосування меншої кількості NPK. Аналогічним чином поширюється розуміння важливості іншого мезоелементу — магнію, що пояснює зростальну популярність сульфат магнію. Додамо сюди і потребу у кальцієвмісних добривах як обов’язкову умову нормального засвоєння кореневою системою рослин поживних речовин.

Річ у тім, що підвищена кислотність ґрунтів супроводжується таким неприємним явищем, як утруднене засвоєння посівами елементів, котрі наявні в ґрунті. Вони нібито є, проте де-факто недоступні. Це зумовлює застосування специфічних технологій живлення, які включають обов’язкове розкислення ґрунту або ж цільове внесення добрив.

У господарствах площею понад 2 тис. га може бути доцільним придбання власного обладнання для проведення аналізів ґрунтів. Це дасть змогу заощадити кошти, частіше здійснювати аналізи, бути впевненими в їх точності і, звичайно ж, надавати послуги сусідам. На ринку достатньо обладнання цього типу.

Василь Черкас

Як вирощувати виноград

В Україні є дуже багато незаповнених ніш, куди вигідно вкладати свій час і кошти і однією з таких...

Як правильно вибрати високопоживні гібриди...

Для багатьох господарств у нинішніх скрутних умовах тваринництво стало якщо не «рятівною...

Важливість кормових добавок для свиней

Кормові добавки відіграють важливу роль у забезпеченні свиней необхідними поживними речовинами,...

АгроТренди

Чорний горіх: види та технологія вирощування

37867
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Виробництво та перспективи чорного часнику

26880
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

14003
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

БТУ-ЦЕНТР стає BTU!

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.