Сьогодні практично кожна нова сівалка обов’язково оснащується функцією одночасного внесення стартових добрив – рідких або гранульованих. Найчастіше, звісно ж, використовується останній варіант через поки що слабке поширення рідких міндобрив в українському агросекторі.

Власне сама ідея припосівного внесення добрив чітка та зрозуміла: проростаючи із насінини, молоді корінці відразу ж отримують готовий набір елементів живлення, що першочергово необхідні для розвитку рослини. Найчастіше це мінеральні добрива, що містять азот та фосфор, рідше – додаткові мікроелементи.

Дехто серед аграріїв взагалі робить ледь не основну ставку на таку локальне припосівне внесення міндобрив, надто ж на закислених грунтах та за екстенсивної технології вирощування. Мовляв, краще ефективно внести 60-70 кг/га гранул у фізичній вазі, аніж розкидати полем із невідомим результатом удвічі їх більшу кількість.

Поряд з тим і в разі застосування цієї, поза сумнівами, ефективної технології, виникають запитання. Так, для того, щоб ефективно засвоїти поживні речовини зі складу гранули впродовж лічених днів потрібно багато вологи.  Та й далеко не всі гранульовані міндобрива можуть бути миттєво доступними для рослин. Залежно від різних факторів (тієї ж таки вологості, pH грунту, наявності інших сполук, якості самих добрив) засвоєння поживних речовин із гранули може затягнутися на тижні, а то й місяці. Себто, в такому разі втрачається сам сенс їх внесення.

Не в останню чергу саме тому чимало фермерів орієнтуються при припосівному внесенні саме на рідкі добрива, котрі стають доступними буквально відразу, формуючи поживне середовище навколо насінини.

Якщо ж вести мову про гранульовані формуляції, то очевидним є той факт, що необхідно використовувати або такі швидкорозчинні гранули як аміачна селітра (дешевий варіант із лише однією діючою речовиною - азотом), або ж вносити дорогі імпортні добрива, котрі швидше стають доступними для кореневої системи сходів. Однак останній варіант фінансово не завжди посильний для фермера. До того ж, невирішеним лишається один важливий агрономічний момент.

Буквально декілька днів тому ми поспілкувалися із одним із найвідоміших українських фермерів – Юрієм Яловчуком, котрий справедливо вважається піонером стрип-тіллу в Україні. Попри свою прихильність до смугового обробітку грунту, Юрій Вікторович об’єктивно оцінює усі, без винятку, новації у сільському господарстві. Так, на його думку більшість сучасних сівалок – це якісна техніка, у всьому, що стосується власне висіву насіння. Однак ці моделі хибують на один важливий момент – глибину внесення добрив.

Скажіть, будь ласка, навіщо ми закладаємо добрива у посівний горизонт разом із насінням? Кому вони там потрібні? Адже ми знаємо, що коренева система сходів повинна розвиватися у нижні шари, прямуючи туди, де є волога та поживні речовини. Тому закладання міндобрив на однакову із насінням глибину у кращому випадку є непотрібним, а в гіршому – провокує кореневу систему не розвиватися вглиб, - наголосив Юрій Яловчук.

Тому на думку відомого аграрія із Одещини оптимальним рішенням є закладання добрив при сівбі значно нижче від горизонту закладання насіння – на 5,10, 15 сантиметрів. Відповідно, він вважає, що конструкції більшості сучасних сівалок потребують вдосконалення чи переобладнання, аби вносити стартові добрива на більшу глибину, дозволяючи якісно розвиватися кореневій системі рослин.

На підтвердження слів Юрія Вікторовича, ми наведемо наші дані, отримані після розмов із деякими аграріями Донеччини, котрі примудряються отримувати високі врожаї соняшнику та озимої пшениці в умовах постійної нестачі вологи. Так, переобладнавши традиційні просапні сівалки на внесення гранул на глибину 8-10 см нижче закладання насінини, їм вдається стабільно отримувати відчутно вищу врожайність соняшнику – від 5 і майже до 10 ц/га. Тобто, молода коренева система рослин соняшнику відразу ж тягнеться донизу і отримує комплекс поживних речовин у найбільш відповідальний момент.

Заради справедливості також відзначимо, що у якості стартових добрив у господарствах, про які ми розповідаємо, застосовуються високоякісні імпортні добрива із доступним фосфором, котрий перебуває у кількох формах. Це дуже важливо, адже завдяки цьому сходи рослин отримують пролонговане фосфорне живлення впродовж багатьох тижнів.

Втім, тут можна довго сперечатися щодо того, які саме стартові добрива варто використовувати. Проте сама концепція закладання їх нижче насінини заслуговує на ретельну увагу з боку фермерів. 

Три врожаї картоплі за сезон

Це на практиці доводить завідувач Проблемної науково-дослідної лабораторії «Інститут проблем...

«Кредитний Коридор» від ADAMA: досвід...

Участь у програмі «Кредитний Коридор» від ADAMA дає змогу зберегти бізнес і розвивати...

Дослідження роботи ротаційної борони

Вплив швидкості руху ротаційної борони на якість роботи досліджували українські вчені протягом...

АгроТренди

Чорний горіх: види та технологія вирощування

38815
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Виробництво та перспективи чорного часнику

27516
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

14439
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.