За технології стрип-тілл озимий ріпак висівають просто у стерню, не втрачаючи ані краплі вологи. Тому надалі отримують низку додаткових переваг.

Смуговий обробіток землі в Україні є, та навряд чи його можна назвати аж надто популярним. Причини — агрономи не бажають зв’язуватися із нетрадиційною технологією, до того ж доводиться купувати специфічні достатньо дорогі агрегати. Утім, автор особисто знайомий з аграріями, які не уявляють собі сівби, зокрема, озимого ріпаку інакше, аніж за різновидами технології стрип-тілл. При цьому вони застосовують агрегати різних виробників у різні підходи.

Одне з таких господарств — ФГ «Степ», розташоване на Черкащині. Воно відоме саме через високі врожаї озимого ріпаку. Засновник господарства Олександр Сторожук ще років сім тому почав застосовувати для сівби низки культур універсальний посівний комплекс для технології про-тілл. Суть технології, на перший погляд, проста, але й незвичайна — заправлений насінням і мінеральними добривами агрегат заходить у поле одразу після збирання культури-попередника. Якщо на полі є багато рослинних залишків після комбайна, бажано спочатку запустити легку борону, яка подрібнить солому.

Сівалка, оснащена потужними лапами, висіває насіння просто у стерню, акуратно нарізаючи розпушені смуги й залишаючи необроблені міжряддя. Логіка технології така. Потужні лапи розпушують ґрунт на глибину до 30 см. Туди кладуть добрива на глибину до 20 см — так би мовити, у стовпчик. Надалі молоді рослини у стартовій фазі росту порційно отримуватимуть посилене живлення в міру розвитку кореневої системи. Це дасть змогу отримати міцні сходи, які нормально ввійдуть у зиму. Проте Олександр Сторожук обов’язково проводить упродовж осені дві обробки регуляторами росту, щоб ріпак не переріс: першу — у фазі 4–5 листків, другу — за 10–15 днів.

Головні агрономічні переваги технології стрип-тілл

По-перше, завдяки інтенсивному розпушуванню ґрунту потужними робочими органами агрегата створюється безліч мікротріщин, крізь які вільно циркулюють повітря і волога. По-друге, пожнивні залишки повністю вкривають міжряддя, заважаючи волозі випаровуватися. До того ж, у міру їх розкладання у ґрунт надходять додаткові поживні речовини. По-третє, взимку між нарізаними смугами затримується сніг. Навесні, поступово танучи, він забезпечує рослини додатковою вологою. Власне смуги, що трохи піднесені над поверхнею поля, захищають сходи від холодного вітру. Із настанням стійкого весняного тепла узвишшя на нарізаних смугах нагріваються швидше, і ріпак одразу починає використовувати сприятливе поєднання вологи і тепла.

Читайте також: Диференційований висів насіння

Сіяти ліпше після дощу. Однак навіть якщо його не дочекалися, насіння отримає доступ до тієї вологи, що лишається у ґрунті. Розвиваючись вглиб, коренева система молодих паростків дозовано отримуватиме поживні речовини, покладені вертикально. Технологія, яку застосовує ФГ «Степ», передбачає припосівне внесення діамофоски (100–130 кг), внесення сульфату магнію і сульфату амонію у нормі 100 кг/га. Надалі обов’язково вносять позакоренево мікроелементи: бор у нормі 2 кг/га, той-таки сульфат амонію тощо. Як засіб захисту рослин вносять ґрунтовий гербіцид, проводять дві фунгіцидні й дві-три інсектицидні обробки.

Так, це недешево з огляду на вартість пестицидів і добрив, однак така технологія передбачає більш ніж істотну економію на вартості пального, амортизації техніки й оплаті праці. Зважте, що на обробіток 1 гектара поля витрачають щонайбільше 20 л пального, тоді як традиційна технологія потребує щонайменше 50–55 л/га.

Ба більше, фінальна врожайність «на круг» навіть за найнесприятливіших погодних умов ніколи не буває нижче за 40 ц/га, а найчастіше сягає 45–46 ц/га. Окремі поля дають усі 60 ц/га. З огляду на те що з дощами у цьому регіоні, як і в багатьох інших на всій території країни, буває скрутно, такий досвід є особливо показовим.

Так само надзвичайно цікавим є досвід сівби озимого ріпаку у господарстві «Гарант-Агро 4», що на Дніпропетровщині. Ми спілкувалися з одним із керівників господарства Віталієм Тимцем, який вирощує ріпак із 2009 року. Упродовж останніх років він використовує саме стриптільні агрегати. На «круг» виходить 24–26 ц/га, що для посушливого степового регіону — показник відмінний.

«У нашому регіоні так склалося, що у другій половині липня стабільно випадають опади, хоча їх сумарна кількість недостатня. Бо до і після того дощів може не бути місяцями. На наших полях традиційний попередник ріпаку — озима пшениця. Зазвичай її врожайність перевищує показник у 5 т/га, а тому на полях лишається доволі багато пожнивних решток. Раніше ми не розуміли, як із ними правильно чинити. Бо ж якщо ми станемо їх подрібнювати і змішувати із землею, закономірно втратимо й ту невелику кількість вологи у ґрунті, яка там залишилася. Висівати дрібне насіння у такий товстий шар соломи також недоцільно, позаяк воно просто не потраплятиме туди, куди слід», — розповідає агроном.

Тому після певних вагань вирішили сіяти озимий ріпак за допомогою специфічного агрегата для стрип-тілл. Його конструкція має в передній частині два ряди ножів завдовжки 25 см і завширшки 2,5 см. Сівбу провадять із міжряддями завширшки 33,4 см. Робочі органи відгортають рослинні рештки у міжряддя, розгрібають ґрунт на рівні шару вологи й рівномірно кладуть дрібні насінини ріпаку. Водночас на два різні горизонти у ґрунт закладають мінеральні добрива: на глибину 5 см і на глибину 15–16 см, себто, для стрімкого старту і подальшого розвитку кореневої системи молодих рослин. При цьому застосовують легкорозчинні азотно-фосфорні добрива.

«Отже, робочі органи агрегата створюють цілий ряд мікротріщин у ґрунті, завдяки яким у ньому посилюється циркуляція води і повітря, що сприяє прискореному розкладанню органіки і розвитку біоти. А це безпосередньо впливає на родючість ґрунту», — пояснює Віталій Тимець.

Головна мета, якої вдалося досягти господарству зважаючи на вельми непрості кліматичні умови, — не лише розгорнути солому на поверхні поля, а й посіяти ріпак у вологу землю, а не в сухий пил.

«Для нас було важливо прорити канавку у стерні й дістати звідти вологу. Така технологія сівби дає змогу досягти цієї мети», — стверджує Віталій Тимець. За його словами, у такий спосіб вони досягли певної прибавки до врожайності озимого ріпаку, що перебуває у межах 5 ц/га.

Читайте також: Селекція озимого ріпаку: сучасні орієнтири і запити

Відповідно, акцентуємо увагу на ключових, на нашу думку, моментах смугової технології сівби, яка дає змогу стабільно отримувати хороший урожай озимого ріпаку.

1) Технологія дає змогу добути вологу з ґрунту, посіяти туди насіння, забезпечити йому своєчасне мінеральне живлення і знову закрити вологу.

2) Правильний стрип-тілл — це ефективне управління пожнивними рештками. Спочатку завдяки їм уникають надмірного випаровування вологи, а після цього вони мінералізуються, збагачуючи раціон кореневої системи наступних культур.

3) Ми не перевертаємо пласт землі, що вкрай важливо під час обробітку ґрунту у степовій зоні. Зокрема, це активізує процеси життєдіяльності біоти у верхньому шарі ґрунту.

4) Істотно зменшується кількість технологічних проходів і скорочуються витрати на пальне, добрива, оплату робочої сили тощо.

5) Господарство може вибирати оптимальні строки для сівби у ширшому часовому діапазоні.

Однак для того щоб ефективно спрацювати за стрип-тіллом для сівби озимого ріпаку потрібно спробувати декілька технологічних підходів із різними агрегатами, аби зрозуміти, що буде найкращим на цьому конкретному агрофоні. Стрип-тілл буває різним, як і ґрунтово-кліматичні умови, тож механічне копіювання недоцільне, адже техніка занадто дорога для таких експериментів.

На нашу думку, ключовою перевагою такого підходу є економічність і можливість вирівняти рентабельність навіть за несприятливих погодних умов завдяки економії на пальному й інших ресурсах. Це особливо добре проявляється за нестачі вологи. З іншого боку — це далеко не означає, що смугова технологія чимось гірша за традиційний чи мінімальний обробіток ґрунту. Навпаки, як ми побачили, майстерне оволодіння нею дає змогу збирати чудові врожаї і мати виняткову рентабельність вирощування озимого ріпаку. І не лише ріпаку.

Ігор Павлюк

Наші партнери

Зміна клімату та сільське господарство в...

Зміни клімату загалом сприятливо впливають на продуктивність та якість плодоовочевих культур....

Система mini-till: перспективи мінімального...

Мінімальний обробіток є перспективним і відносно просто запроваджується на структурованих і добре...

12-корпусний плуг LEMKEN Eurotitan в СТОВ...

«Олстас-льон» є одним із найвідоміших господарств Чернігівщини, без перебільшення задаючи тон у...

АгроТренди

Люфа - вирощування та використання природної губки

853
Люфа є представником ліаноподібних рослин, з пагонами до 4-7 м завдовжки. Всі вони мають розгалужені вусики та шорсткості по ребрах. Листя - пальчато-п'ятилопатеві (іноді цілісні) і розташовані по...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

5543
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Виробництво та перспективи чорного часнику

12875
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.