В інтенсивному сільськогосподарському виробництві на перший план виходить фітосанітарна роль сівозміни як важливого біологічного чинника захисту рослин від хвороб, шкідників, бур’янів і захисту ґрунту від забруднення шкідливими токсичними речовинами.

Організаційно-господарське значення правильної ротації культур характеризується такими пунктами:

1. Для раціонального використання техніки й робочої сили в структурі посіву доцільно мати культури різних строків сівби та збирання (озимі, ранні ярі, пізні ярі й ін.).

2. За умов повного освоєння зональних науково обґрунтованих сівозмін у комплексі з іншими технологічними заходами можна підвищити продуктивність земель на 40–50%, забезпечивши відтворення родючості ґрунтів і збереженість навколишнього середовища.

Слід зазначити, що з появою нових технологій (сучасна техніка, пестициди, добрива) негативний вплив беззмінних посівів можна частково нівелювати, однак повністю позбутися цієї проблеми неможливо.

Зауважимо, що крім динамічних мобільних сівозмін товаровиробникам слід ширше запроваджувати сівозміни з короткою ротацією. Побудова таких сівозмін має здійснюватися за науковими принципами, головний з яких — науково обґрунтоване розміщення й чергування культур за законами плодозміни. Саме цей чинник є основою високої й стабільної продуктивності культур, збалансованості показників родючості ґрунту та фітосанітарного стану посівів. Оптимальна тривалість ротації таких сівозмін має бути 4-пільна (за варіювання від 3 до 5-пільної). Це зумовлено вимогами до розміщення культур після відповідних попередників і дотримання періоду повернення культур на попереднє місце вирощування, який для більшості з них становить 3–4 роки. Але є культури (льон, люпин, соняшник, капуста, баштанні), які можуть повертатися в сівозміні на попереднє місце вирощування не раніше ніж через 5–8 років. Недотримання цих нормативів за побудови сівозмін призводить до нагромадження інфекції в ґрунті й посівах, розповсюдження шкідників і хвороб. Тому в короткоротаційних сівозмінах поле, на якому такі культури вирощуватимуться, слід ділити на дві частини й поперемінно на кожній із них висівати ці культури, або за наявності кількох короткоротаційних сівозмін змінно вирощувати соняшник спочатку в одній, а потім в іншій сівозміні.

Читайте також: Сидерати - замість добрив, гербіцидів та обробітку грунту

За законом плодозміни сівозміна має бути насиченою на 50% зерновими колосовими, на 25 — бобовими (кормовими) і зернобобовими, на 25% просапними культурами. Тобто на окремих полях короткоротаційних сівозмін можна вирощувати кілька культур, близьких між собою за біологічними властивостями.

У разі занадто спрощених сівозмін (до 2–3 полів) у структуру посіву слід максимально залучати проміжні, сидеральні культури для послаблення явища алелопатичної ґрунтовтоми, періодично вводити парові поля, або поля під залуження, застосовувати підвищені дози мінеральних, органічних добрив, а в разі потреби й пестицидів.

Структура короткоротаційних сівозмін має визначатися спеціалізацією господарства, а остання, своєю чергою — зональними ґрунтово-кліматичними умовами та кон’юнктурою ринку.

За введення короткоротаційних сівозмін значення сівозмінного чинника так зростає, що за агротехнічною ефективністю він не поступається, а за економічною — навіть перебільшує такі заходи, як оновлення сортів, зміна технологій обробітку ґрунту.

Довжина ротації сівозмін також значною мірою залежить від того, які культури й скільки їх потрібно вирощувати. Якщо господарство вирощує широкий набір культур, то розміщувати їх потрібно в багатопільних сівозмінах. Коли ж планується зосередити роботу на 2–3–4 культурах, то тут мають бути короткоротаційні 4–5-пільні сівозміни плодозмінного типу.

Слід зауважити, що питання переходу від довгих ротаційних сівозмін до сівозмін із короткою ротацією в кожному разі потрібно вирішувати відповідно до конкретних соціально-економічних і ґрунтово-екологічних чинників. Розміри полів мають забезпечувати ефективніше використання техніки, робочої сили, ріллі. Посіви кормових культур треба розміщувати поблизу тваринницьких ферм, що дасть змогу знизити витрати на перевезення кормів. Звертають увагу на структуру посівних площ, від якої суттєво залежить продуктивність сівозмін, а саме вихід кормових, зернових одиниць, зерна перетравного протеїну на одиницю сівозмінної площі тощо.

До прикладу

У сучасних умовах за зростання попиту на зернову та олійну продукцію прикладом оптимальної короткоротаційної сівозміни може бути, зокрема, чотирипільна з таким чергуванням культур:

• Багаторічні бобові трави, зернобобові чи кормові культури.
• Пшениця озима.
• Соняшник, зернобобові, кукурудза й інші, окрім зернових стерньових культур.
• Ячмінь ярий, пшениця яра, однорічні трави, однорічні трави з підсіванням багаторічних трав.

Так, у першому полі бобові культури нагромаджують азот у ґрунті й покращують його структуру завдяки розвиненій кореневій системі, а також повертають у ґрунт значну кількість органічних речовин. Усі бобові культури є найкращими попередниками для пшениці озимої — однієї з основних зернових і продовольчих культур, яка мірою своїх біологічних особливостей створює оптично щільні посіви й пригнічує бур’яни, а також повертає значну кількість органіки в ґрунт у вигляді соломи.

Читайте також: Добрива у сівозміні

Після пшениці найдоцільніше висівати соняшник, кукурудзу чи зернобобові, які є економічно вигідними й запитуваними культурами.

В останньому четвертому полі сівозміни, особливо у варіанті після найгіршого попередника — соняшнику і за відсутності чистого пару найдоцільніше розміщувати зернові культури, підсіявши однорічні трави. Солому або зелену масу доцільно використовувати на корм ВРХ, чи застосовувати у вигляді сидератів або органічного удобрення.

Отже, наведена вище короткоротаційна, універсальна динамічна сівозміна в сучасних умовах дозволяє підтримувати бездефіцитний баланс гумусу без використання гною, забезпечувати боротьбу з хворобами та шкідниками з мінімальною обробкою пестицидами, значно зменшити норми мінеральних добрив й одержувати екологічно чисту високоякісну продукцію за мінімальних витрат матеріальних ресурсів.

Олександр Цилюрик, д-р сільгосп. наук
Дніпровський державний аграрно-економічний університет

Як правильно вибрати високопоживні гібриди...

Для багатьох господарств у нинішніх скрутних умовах тваринництво стало якщо не «рятівною...

Важливість кормових добавок для свиней

Кормові добавки відіграють важливу роль у забезпеченні свиней необхідними поживними речовинами,...

Сучасні тенденції в сегменті розкидачів...

Розкидачі (або ж розподілювачі) гранульованих мінеральних добрив і нині є актуальними у...

АгроТренди

Чорний горіх: види та технологія вирощування

37863
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Виробництво та перспективи чорного часнику

26877
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

14002
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

БТУ-ЦЕНТР стає BTU!

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.