Придбати й отримати пестициди на новий сезон до 24 лютого 2022 року змогла тільки частина вітчизняних агрокомпаній. Традиційно наприкінці зими замовлені препарати лише прямували з-за кордону до України чи фасувалися по окремих партіях на складах дистриб’юторів. Тому з початком війни та руйнуванням усталених логістичних ланцюжків тисячі фермерів не змогли отримати навіть уже оплачені замовлення

Звісно, що поступово до своїх адресатів ці препарати таки доїхали. Проте загальна ситуація із забезпеченням сільгоспхімією українських агровиробників є не вельми оптимістичною. Наприклад, фунгіциди відомих світових брендів для захисту соняшнику, озимої пшениці та ріпаку — наразі ледь не на вагу золота. За них не просто потрібно заплатити, а ще й дочекатися, коли вони прибудуть через перевантажені логістичні маршрути.

Не краще у наших фермерів і з коштами для оплати таких, гостро необхідних замовлень. Експорт зерна з України фактично відсутній, попри епізодичні спроби щось вигадати на альтернативних напрямах. Майже все, що було, люди витратили в перші тижні війни, зокрема на воєнні та гуманітарні потреби.

Відповідно, ті ж таки фунгіциди й інсектициди доводиться або просити в кредит, що сьогодні не дуже просто, або ж брати обмежені партії препаратів, достатні для того, щоб використати їх із мінімальною нормою внесення.

Читайте також: Ефективне та безпечне використання пестицидів

Ризики такого підходу є очевидними. Адже мінімально рекомендована норма внесення — це ситуація, коли на полі все більш-менш гаразд із тією чи іншою потенційною загрозою. І далеко не на всіх полях справа матиме саме такий вигляд. І до того ж завжди слід робити поправку на те, що препарат може спрацювати не на всі 100%. На цьому питанні слід зупинитися детальніше.

Річ у тім, що традиційно більшість вітчизняних аграріїв при захисті рослин орієнтувалися передусім на продуктивність роботи. Мовляв, головне встигнути обробити оці от 1000 га соняшнику за два дні, а ще краще — за півтора. Препарати хороші, новенький обприскувач, норма внесення — така як треба, а отже, все буде нормально.

Власне здебільшого саме так і було. За врожайності 4+ т/га соняшнику чи 7+ т/га озимої пшениці ніхто особливо на помилки у застосуванні хімії не зважав. Не спрацювало десь так як треба — ну, і хай собі…

Нині ми маємо відверто інакшу ситуацію. З метою економії коштів хтось обійдеться однією обробкою замість двох, хтось придбає дешевші препарати нижчої якості, ну а комусь доведеться ризикувати й знижувати норми внесення.

Отже, на перший план виходить уже не продуктивність внесення, хоча і вона є дуже важливою, а саме точність і якість. Ну, і, звісно ж, правильний вибір термінів захисних обробок в межах бюджетної технології захисту посівів.

Тому наголосимо на першому правилі захисту рослин під час такого екстремального для агровиробників сезону: визначенні проблеми, виборі часу внесення препаратів та їх вищій універсальності. Адже і раніше чимало фермерів прагнули заощадити на агрохімікатах, зокрема, відтягуючи початок захисних обробок рослин. Мовляв, нічого на листочках не помітно, то навіщо гроші витрачати: почекаємо ще пару тижнів… Такі «ігри» зі шкідниками та збудниками хвороб могли завершитися доволі успішно, а могли й дуже сумно. Річ у тім, що добре видимі прояви хвороб на рослинах — це вже біда, яку можна спробувати подолати тільки додатковими потужними «вливаннями» дорогих фунгіцидів. Будь-яку проблему такого типу на полі можна успішно усунути тільки превентивним застосуванням ЗЗР. Вирішили почекати, затягли — і маємо незаплановані високі витрати.

Тому, особливо цього сезону, із таким безгрошів’ям краще не грати в такі ігри й застосувати ті обмежені норми препаратів оптимально. Якщо ми знаємо, що в нашому регіоні є високий ризик розвитку збудників конкретних хвороб, то ми працюємо фунгіцидом превентивно. В такому разі навіть мінімальна норма внесення зробить свою корисну справу.

Так само, якщо ми бачимо, що чисельність окремих видів шкідників упевнено зростає, то не варто очікувати, коли вона перевищить поріг шкідливості — слід діяти на випередження.

З тим, якщо є така можливість, потрібно брати препарати з максимально широким спектром дії. Тобто ті, що контролюють не дві-три окремі хвороби соняшнику чи пшениці, а більше. І головне — мають як профілактичну, так і лікувальну дію. Це дасть змогу позбутися більшої кількості завдань і краще захистити посіви.

Читайте також: Не можна зайти в поле обприскувачем: як захистити посіви

Відверто кажучи, такі технологічні розрахунки, зокрема вибір препарату, норми внесення та час застосування, не завжди можуть бути виконані силами агрономічного відділу господарства. Тому краще їх робити разом із науковими консультантами дистриб’ютора чи виробника препаратів.

Важливим є забезпечення умов для отримання максимальної ефективності дії кожного препарату. Річ у тім, що заради продуктивності та швидкості обробки полів ми незрідка нехтуємо якістю приготування робочого розчину. Зокрема, це стосується змішування агрохімікатів із водою. Далеко не завжди ті кілька хвилин, що відводять для змішування робочого розчину в баку обприскувача, є достатніми, щоб розчин став однорідним і ефективним. Тому дуже бажано використовувати додаткові рішення, наприклад, польові цистерни-міксери для приготування робочих розчинів. Вони можуть стояти в полі й готувати наступну порцію для заправлення обприскувача, доки той працює. Причому це відносно недорога техніка, яку виробляють в Україні зокрема.

Важливо звернути увагу і на якість води, що використовують у розчині. Краще її не брати з найближчої калабані. Якщо ж варіантів інших немає, то ми маємо знати принаймні її основні характеристики: жорсткість, кислотність тощо та порівняти їх із вимогами виробника препарату до цих показників. Якщо вони відверто не збігаються, то слід або відмовитися від забору води з цього джерела, або ж застосувати спеціальні пом’якшувачі та розкислювачі води. Інакше ефективність препарату в робочому розчині з такою водою буде істотно знижена.

Ясна річ, пильну увагу ми маємо звертати й на технічне оснащення процесу. Годі вимагати якоїсь точності та якості внесення від машини зі зношеними форсунками, фільтрами та трубопроводами, незбалансованою штангою й ненадійною електронікою. Тут може трапитися все, що завгодно, тому планування по-справжньому ефективного захисту рослин слід починати саме із цього.

Ну, і зрештою не слід забувати про людський чинник. Ретельний інструктаж і регулярний контроль роботи оператора та його помічників обов’язково мають бути.

Василь Черкас

Види моніторингу шкідників

Моніторинг шкідників є дуже важливим у захисті, вирощуванні кукурудзи. За його результатами...

Розтарювання бігбегів із зерном

Можливості використання різних варіантів машин і обладнання дозволяють українським аграріям...

Кукурудза на краплинному зрошенні: чому це...

Вирощування «королеви полів» на краплинному зрошенні для українських реалій – це швидше, виняток....

АгроТренди

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

6573
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Люфа - вирощування та використання природної губки

2699
Люфа є представником ліаноподібних рослин, з пагонами до 4-7 м завдовжки. Всі вони мають розгалужені вусики та шорсткості по ребрах. Листя - пальчато-п'ятилопатеві (іноді цілісні) і розташовані по...

Виробництво та перспективи чорного часнику

14975
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.