Фітосанітарний стан посівів картоплі у 2021 році та ймовірний розвиток фітофторозу у 2022 році

Прогноз розвитку фітофторозу картоплі складено на основі звітів обласних відділів прогнозування, фітосанітарної діагностики й аналізу ризиків Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби України

В Україні картоплю в останні роки вирощували на площі понад 1,3 млн гектарів. У 2021 році посівна площа під культурою скоротилася до 1283,1 тис. гектарів. Середня врожайність коливається по роках у межах 16–20 т/га, що у 2–2,5 раза є нижчою, ніж у європейських країнах. Низька врожайність картоплі в Україні пояснюється тим, що більшість посівних площ культури зосереджена в особистих селянських господарствах. Так, 2021 року в господарствах населення її вирощували на площі 1263,7 тис. гектарів (98,4%), посівні площі підприємств становили всього 19,4 тис. гектарів (близько 1,6%), що не дає змоги своєчасно проводити сортозаміну, використовуючи для цього нові високопродуктивні сорти, впроваджувати сучасну технологію. Крім того, значні недобір й втрати урожаю бульб картоплі спричиняють хвороби, серед яких найпоширенішою і найшкідливішою є фітофтороз. Хвороба, яку вивчає людство понад 150 років, є актуальною і сьогодні, завдяки особливому генотипу збудника Phytophthora infestans (Mont) de Bary, і набутими його фенотипічними, включаючи біоекологічні, особливостями.

Діагностичні ознаки проявлення фітофторозу на картоплі

Щорічний недобір урожаю бульб картоплі від фітофторозу в середньому становить близько 10% валових зборів урожаю. У разі значного і раннього ураження бадилля хворобою недобір урожаю може сягати 70% і більше. Зберігання картоплі з великою кількістю уражених бульб нерідко призводить до загнивання всієї партії. Зменшити шкідливість фітофторозу можна, вирощуючи стійкі проти хвороби сорти, своєчасно проводячи захисні заходи, що базуються на даних прогнозу розвитку хвороби залежно від погодних умов й інших ризиків.

Читайте також: Українські гібриди картоплі здатні давати врожай близько 100 т/га

Аналіз фітосанітарного стану посівів картоплі у 2021 році показав, що найбільше поширення фітофторозу (90–100% обстежених площ) на культурі відбувалося у господарствах Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Закарпатської, Полтавської, Сумської, Тернопільської, Херсонської, Хмельницької і Чернівецької областей, де було уражено 15–77% рослин із розвитком хвороби 0,2–8,0%. Інтенсивний розвиток хвороби 59,6% спостерігався у господарствах тільки Волинської області, де були найсприятливіші погодні умови для її розвитку (табл.).

Таблиця. Поширення і розвиток фітофторозу картоплі у 2021 році

У господарствах Житомирської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської Рівненської, Черкаської областей фітофтороз виявляли на 50–80% обстежених площ картоплі з ураженням 12–80% рослин, переважно з розвитком хвороби 3,3–21,0%. У господарствах Житомирської області суха, спекотна погода під час вегетації картоплі стримувала розвиток хвороби, який становив усього 0,4%.

Незначне поширення фітофторозу на картоплі (19,0–37,5% обстежених площ) зареєстровано в господарствах Донецької, Київської, Луганської, Одеської і Чернігівської областей, де було уражено 6–50% рослин. У господарствах Донецької і Чернігівської областей розвиток хвороби сягав 10–25%, у господарствах Київської, Луганської і Одеської областей він був мінімальним і становив усього 0,8–1,5%. У господарствах Запорізької й Харківської областей хвороби на картоплі не виявлено.

Стеблова (нетипова) форма фітофторозу мала поширення в господарствах Івано-Франківської області. У червні коливання температурного режиму були оптимальними умовами для інфікування рослин: у фазу «бутонізація — цвітіння» фітофтороз уразив 4% рослин. У липні на території області спостерігались мінливі погодні умови: суха, сонячна і спекотна погода змінювалась на прохолодну з короткочасними або зливовими дощами. Такі умови сприяли прогресуванню хвороб на рослинах картоплі: у фазу «початок дозрівання» було уражено хворобою 41% рослин із розвитком хвороби 3,6%.

Уражена бульба картоплі фітофторозом

Фітопатологічний аналіз бульб восени під час збирання картоплі виявив низку хвороб, зокрема і фітофтороз. Ураженість бульб фітофторозом коливалась залежно від сорту і місця вирощування. Найінтенсивніше ураження бульб картоплі хворобою відбулось у господарствах Житомирської (3,0–8,0%), Кіровоградської (2,0–6,0%), Рівненської (1,9–5,0%), Херсонської (0,5–11,0%), Хмельницької (1,6–7,3%) і Чернігівської (2,0–5,0%) областей.

Читайте також: Німці вивели спеціальні сорти фітнес-картоплі

Ураженість бульб картоплі фітофторозом у більшості областей коливалась між районами, залежно від багатьох чинників. Так, у господарствах Кіровоградської області найбільша ураженість фіто­фторозом становила в Новоукраїнському районі — 6%, у Кропивницькому — 3% бульб, в Олександрійському — 2%. В більшості областей ураженість бульб пізньостиглих і середньостиглих сортів фітофторозом була вищою, ніж у ранньостиглих. У господарствах Чернігівської області в партіях бульб картоплі пізньостиглих сортів виявлено 9% уражених фітофторозом і всього 2% було уражено бульб ранньостиглих сортів. Така закономірність спостерігалась між сортами в Рівненській (5 і 3%), Тернопільської (3,2 і 2,9%) й інших областях. Найбільше уражених бульб фітофторозом було у сортів Беллароза, Санте, Невська, Рів’єра.

Причиною значної кількості уражених бульб картоплі фітофторозом крім вкрай несприятливих погодних умов для розвитку рослин у більшості областей були: недотримання сівозміни в приватних господарствах, невчасне сортопоновлення, садіння ураженим посівним матеріалом і недостатність профілактичних обробок у період вегетації.

Профілактичне обприскування насаджень картоплі проти фітофторозу

Значне ураження бульб картоплі хворобою свідчить про те, що запас інфекції Phytophthora infestans в уражених бульбах (грибниця), зараженому стебловою формою бадиллі, ґрунті (ооспори), є суттєвим і тому у 2022 році за сприятливих для фітофторозу умов — температура повітря +18…+22 °С, значні й часті опади (понад 30 мм за декаду), висока (понад 76%) відносна вологість й утримання такої погоди протягом 10–12 днів у період після змикання бадилля в картоплі — ймовірність розвитку фітофторозу буде від сильного до епіфітотійного, особливо на полях за недотримання сівозміни, на ділянках зі заниженим рельєфом, за вирощування нестійких до хвороби сортів, внесення надмірних доз азотних добрив, несвоєчасного проведення обприскувань рослин фунгіцидами.

Своєчасне сортооновлення, сортозаміна, садіння районованих сортів вітчизняної селекції, які пристосовані до агрокліматичних умов і мають стійкість до низки хвороб, проведення фітосанітарних прочищень насіннєвих посівів сприятимуть зменшенню ймовірності поширення інфекції в насадженнях картоплі.

Іван Марков, канд. біол. наук,
професор НУБіП України