ПРО НАС

Бренд "Агрономія сьогодні" забезпечує різноманітні потреби у веденні аграрного бізнесу, виробництві аграрної продукції для людей, які займаються сільським господарством.

Наша пристрасть - допомогти аграріям заробляти гроші, економити час та збільшувати своє задоволення у фермерському бізнесі.

На сторінках нашого сайту ви завжди знайдете актуальну інформацію з вирощування та захисту рослин. а також безліч іншої інформації, що допоможе вам у веденні бізнесу.

Експерт пропонує додати до прийнятого закону про ринок землі кілька вагомих інструментів для більш ефективного контролю за її використанням.

Тема ринку землі в Україні турбує кожного аграрія. Тому наше відеоінтерв’ю, що відбулося на каналі «Агробізнес Сьогодні», «Ринок землі в Україні» залишається актуальною та вимагає більше глибокої інформації для розуміння того, що завтра вже має стати реальністю. Гість – Роман Корінець, відомий експерт, почесний президент національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України, заступник голови комітету підприємців АПК при торгово-промисловій палаті України.

Пропонуємо Вам головні тези розмови.

Якщо пригадаєте 31 березня минулого року Верховна Рада України проголосувала за законопроект №2178-10, тобто законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення, коли прийняли цей законопроект, позбавилися мораторію і в цьому законопроекті йшлося, що треба створити подібне правове поле. Про ринок землі, тому що було сказано, що закон набирає чинності з 1 липня 2021 року, тобто дія мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення буквально через півроку завершується і до цього треба готуватися.

Мені доводилося брати активу безпосередню участь у розробці Земельного кодексу України і ця норма про мораторій закладена була ненавмисно, норма була закладена просто тоді, що розробники не могли уявити модель ринку землі та перетворити їх у правові норми. Була надія, що запровадження ринку землі в цей процес сільгосппризначення буде відбуватися поступово, будемо набувати досвід, появляться якісь норми, але потім мораторій перетворився в правило, думаю всі пам'ятають, хто причетний до якось до сільського господарства чи не тільки, що мораторій продовжився через певні періоди. З прийняттям законопроекту №2178-10, можу сказати що закінчилася мораторна епоха. Чому такі надії на ринок землі? Не хотів повторюватися, бо це вже відомо всім, мова йде про те, що мораторій гальмував розвиток сільського господарства, з мораторієм пов'язують корупцію, заниження орендної плати за землю, недоотримання доходів місцевих бюджетів.

Нарешті, законодавці визначилися, що сільськогосподарська земля в Україні має продаватися/купуватися. Однак, зазначу, що з 1 липня, вірніше з прийняттям цього закону №552 (про обіг земель сільгосппризначення): це ще не крапка у формуванні правового поля нашої країни. Я б сказав, що це важливий поштовх, але не крапка. Чому? Якщо почитати цей законопроект №2078-10, який вже став законом №552, то там тільки ще кілька важливих моментів, зверніть увагу, цим законом доручається кабінету міністрів, протягом шести місяців з дня опублікування цього закону затвердити низку документів. Серед таких важливих документів, визначу:

- порядок здійснення фінансової підтримки громадян і юридичних осіб, в тому числі звичайно фермерське господарство для придбання земельних ділянок,

- проект закону «Про фонд розвитку сільських територій».

І ще там також йшлося в прикінцевих положень цього закону про те, що необхідно розробити низку підзаконних актів. Але поки що процес затягнувся, і якщо це мало бути зроблено через півроку від березня 2020 року, то вже скоро березень 2021 року, а деякі законопроекти ще в процесі розробки.

Отже, скажу що знята основна не визначеність «бути чи не бути ринку землі», «має обертатися чи немає обертатися земля». Залишається ще низка невизначеностей самими законодавчими актами на виконання цього закону. Буквально недавно, 18 січня відбулася зустріч так званого керуючого комітету земельної реформи, є у нас така робоча група, названа керуючим з комітету земельної реформи. І учасники цієї зустрічі дійшли до висновку, що дорожня карта подальшої земельної десь буде затверджена на початку лютого і ця дорожня карта, якщо говорити про 2021 рік, має забезпечити усі необхідні передумови для успішного запуску земельного ринку.

Поки що на 2021 рік можемо говорити про запуск ринку землі. Отже, якщо про ситуацію йде підготовка дорожньої карти для напрацювання певних кроків і у Верховній Раді зареєстровано низку правових актів.

  • Які підводні камені законодавства щодо ринку, що маємо подолати в першу чергу? Яка головна проблема перед стартом ринку 1 липня 2021 року?

Головна проблема на першому етапі його роботи – не технічні норми, не окремі розробки, а відсутність загальної стратегії розвитку сільського господарства України. Мусимо зрозуміти, що хочемо отримати на виході в стратегічному плані в державі, якою має бути земельна політика. Бо землі сільськогосподарського призначення – не просто ринок землі для того, щоб продавалася/купувалася. Всі законодавчі дії робляться для того, щоб була вигода для цього і суспільству, і тим, хто працює на землі.

Головна проблема у тому, що до цього часу не маємо чітких відповідей на запитання, що хочемо отримати на виході. Далі, якщо отримаємо відповідь на запитання «Якою має бути сільське господарство в Україні?», тоді дуже легко вибудувати модель ринку земель сільгосппризначення. Відповідно легко вибудуємо і законодавство для цього.

Існує проблема в комунікаціях між учасниками процесу створення ринку землі в Україні. Суспільство сьогодні не розуміє у повній мірі, що і для чого роблять органи влади в земельній реформі. Тобто процес розробки земельного законодавства має бути більш відкритим і це зніме багато проблем. На жаль, поки що в Україні відбувається навпаки: реєструють автори якийсь законопроект, наприклад, де закладено норма у 200 тисяч гектарів для одної юридичної особи. А потім урядовці та депутати жаліються, що фермери блокують роботу цього комітету.

Як наслідок, ще одна проблема, з цим пов'язана. Малий і середній бізнес, і наші фермери часто практично не залучені до процесу законотворення. Це також не доопрацювання державних органів, бо цих виробників треба залучати до розбудови інституційної спроможності, враховувати організації, які об’єднують малих виробників. Пропонувати власні вирішення проблеми, розробляти власні законопроекти, лобіювати їх, треба вчитися тому працювати і робити це. А не тільки протестувати на вулицях після того, як законопроект потрапив до парламенту, де його починають розглядати депутати. На жаль, поки що, якщо говорити про малий і середній аграрний бізнес, про роль громадських аграрних об'єднань в цьому процесі, то така активна позиція – скоріше виняток. Сьогодні парламент – це орган, який голосує за закони клубу представників великого аграрного бізнесу.

Тому, щодо таких актуальних перешкод, то теперішній міністр аграрної політики жаліється, що пандемія впливає на роботу парламенту і засідання комітету час від часу відкладаються. Мені здається, що все-таки відсутність стратегії не дозволяє побудувати загальносуспільно прийняту модель ринку землі.

  • Ви вважайте, що спочатку потрібно було зробити якусь глобальну стратегію розвитку, саме сільських територій нашої країни, виробництва сільськогосподарських продуктів у селі до 2030 року?

Якщо не знаємо, що хочемо, яку модель вибудувати аграрної економіки і яке село бачимо, то відповідно і не можемо знайти відповідь на питання «Яким має бути ринок землі в Україні?». Тому глобально концептуально правильно було б мати таке бачення. На жаль, вже з 2015 року такого бачення немає. Закінчилася програма розвитку українського села на період до 2015 року і поки такого стратегічного бачення нема. Була спроба розробити таку програму, кілька років тому, далі затвердження її на раді реформ справа не пішла і парадоксально якось так виглядає, що Україна позиціонує себе як світовий лідер на аграрних ринках, а стратегії розвитку аграрної економіки не маємо.

  • Запитання щодо конкретних законопроектів, які пов'язані з ринком землі. Ваше бачення: ці закони, №2194, який же голосувався і не пройшов, №2195, №3205-2, №3012-2. Як Ви вважаєте чи реальні шанси, що в 2021 році вони все-таки будуть прийняті і нехай з уточненням, але почнуть працювати, адже вони важливі саме для розвитку ринку землі?

Надія завжди є, а от як швидко ті чи інші закони будуть прийняті, давайте спробуємо оцінити. Хоча це досить складно зробити. Знаєте чому складно? Хоча б тому, що влада багатогранний та багато гілковий організм, який не завжди діє узгоджено. Пригадайте законопроект №2078-10 закон «Про обіг земель сільськогосподарського призначення»: був депутатським, який позиціонувався як альтернатива урядовому законопроекту. Тобто, є такі неузгодженості в різних гілках влади.

З моменту прийняття земельного кодексу у 2001 році подивимося, що змінилося. Стратегії створення ринку земель сільгосппризначення в Україні як не було, так і немає. Варто почати з законопроекту про фонд розвитку сільських територій. Тому, що він є в законі про обіг земель сільськогосподарського призначення.

На жаль, такого законопроекту уряд не вніс у парламенту, він готується до подання до Мінекономіки, робоча група, є зареєстрований законопроект групи народних депутатів про внесення змін до бюджетного кодексу, щодо створення гарантій сталого розвитку сільських територій і власне там йдеться про створення такого фонду. Чому я так акцентую на цьому фонді? Розумієте, якщо авіть виділимо якісь пільгові кредити для заняття сільським господарством, але як там буде належної інфраструктури – люди там залишатися не будуть, особливо молоді люди. Можливо це є логічно, що ця норма про те, що такий закон має бути прийнятий про фонди розвитку сільських територій, власне прописано законопроекті №552 про обіг земель сільськогосподарського призначення, тобто люди є важливими і це головна мета нашої роботи, а не отримання урожаю. Тому, якщо будемо розглядати земельну реформу в такому контексті, що це для людей і вона якось зазвучить по інакшому.

Законопроект №2194 це законопроект про внесення змін до Земельного кодексу, щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин. Він є дуже важливим. Чому він є дуже важливим? Тому що там йдеться про реформування системи управління у сфері земельних відносин, там йдеться про зняття чинних обмежень господарської діяльності для того, щоб спростити доступ до земельних ресурсів, там про запровадження незалежного контролю, відміну документів, важливий момент цього законопроекту – передача земель державної власності за межами населених пунктів до комунальної власності і все, що з цього витікає. Законопроект має 69 сторінок тексту, але до нього є 27 сторінок зауважень головного юридичного управління Верховної Ради України. Є багато зауважень, які стосуються як технічних норм, так і неузгодженостей з іншими правовими актами. Та все ж на початку грудня минулого року законопроект передано вже на повторне друге читання, так що вже найближчим часом цей законопроект буде внесено на розгляд Верховної Ради.

Законопроект №2195 стосується електронних аукціонів. Його прийнято ще в першому читанні 2019 року, якихось активних рухів поки, що не бачив і річ у тому, що знову ж є узагальнювальний висновок науково-експертного управління Верховної Ради України, яке пропонувало за результатами розгляду в першому читанні направити законопроект на до опрацьовання. Він доопрацьовується в комітеті. Чи значно він вплине на земельну реформу? Звичайно, аукціони є важливими, але я би не сказав що це такий же ну надто ключовий законопроект, який може загальмувати процес.

Закнопроект №3205 – про фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Вважаю, що його важливість в контексті запровадження справедливого ринку земель сільськогосподарського призначення. Якщо говорити про малий і середній бізнес, малих фермерів – їм практично кредитні ресурси недоступні, і як правило якраз через відсутність застави або недостатність застави і створення такого фонду часткового гарантування кредитів, а він орієнтується, в першу чергу, на малих виробників, в яких до 500 гектарів землі.

Ще один важливий законопроект про який ви згадували, №3012. Це – що стосується змін до законодавчих актів, щодо забезпечення працівників державних сільськогосподарських підприємств на одержання земельної частки паю. Не думаю, що цей законопроект є визначальним. Звичайно, там є один важливий момент, що стосується земель Національної академії аграрних наук України, мова йде про те, як будуть приватизуватися в цьому законопроекті землі державних підприємств. Правда, був ще альтернативний законопроект №3012-1, де йшлося про приватизації земель комунальної власності. Вважаю його критичним, до нього ще багато зауважень у головного науково-експертного управління.

Думаю варто було б згадати ще один закон. Законопроект №3131 «Про внесення змін до податкового кодексу інших законів, щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції». Можна сказати, що він ніби безпосередньо не пов'язаний з ринком земель сільськогосподарського призначення, але і так, і ні. Він викликав такі, знаєте збурення, і у фермерському середовищі, і не тільки. Комітет підприємців АПК при торгово-промисловій палаті звернувся до керівників держави за зверненням не прийнятність цього законопроекту. Чому? Тому, що було сказано що всі мають бути рівним для того, щоб боротися з «тінню» в агросекторі, і малі і великі, і всі повинні платити так зване «попереднього поставлене податкове зобов’язання». Цей законопроект ставив на рівні умови малих виробників і власне це стало причиною збурення і дехто навіть говорив, що цей законопроект придуманий для того, щоб зігнати малих виробників з землі, оскільки вони не мають доступу до ресурсів, вони по інакших законах розвиваються, тоді ж поставити їх в однакові податкові умови з великими виробниками – це значить свідомо зробити їх програшними. Тому цей законопроект також дуже важливий. І якщо так десь підсумувати, що об'єднує усі ці законопроекти, про які ми з вами говорили. Всі ці законопроекти пропонують вирішення якоїсь однієї проблеми, але пропонується за відсутності загального бачення ринку земель сільськогосподарського призначення і деколи це, як кажуть, вилазить боком тому, що вирішуючи одну проблему – створюємо іншу проблему. І ще одне, що об'єднує це на жаль, дуже низька якість їхньої підготовки. Якщо читати висновки науково-експертного управління головного юридичного управління Верховної Ради України то маємо 69 сторінок тексту законопроекту 27 сторінок тексту зауважень фахівців вже сама Верховної Ради. Тому важливо мати бачення майбутнього сільського господарства і тоді намалюємо бачення ринку землі.

  • Рейдерство. Скажіть, як гіпотетично ви вважаєте, що старт ринку землі, початок якихось більш цивілізованих відносин з 1 липня 2021 року, він може вплинути позитивно на те, щоб це ганебне явище «рейдерство», нарешті вдалося побороти в аграрній сфері?

Це така теж важлива тема. Від того, що 1 липня стартує процес обігу земель сільськогосподарського призначення, це мало вплине на рейдерство, чи на його зменшення, чи на його зростання. Тут справа інша і про це говорять фахівці з права – справа у судовій системі, правовій системі як вона буде працювати і доводиться часто чути таку тезу, що земельна реформа і судова реформа це реформи, які мають бути пов’язані і йти нога в ногу. Можливо, навіть судова реформа має випереджати земельну реформу, якщо можна сфальсифікувати рішення, запис в реєстрі – то від того чи буде обіг земель, чи не буде, від того нічого не зміниться.

Тобто важливою частиною запровадження ринку землі, земельної реформи є судова реформа, є реформа відповідальності за ті чи інші рішення посадових осіб, тому дуже серйозна тема. Зараз діє комітет боротьби з рейдерством, які створюються фермерами на регіональному рівні, національному рівні – це боротьба з наслідками, а не з причинами. Причина криється у правовій системі країни і в примусі дотримуватися законодавства і відповідальності законодавства, і ще раз кажу це мають бути паралельні речі, які мають бути паралельні якщо хочемо цивілізованого ринку земель.

  • Яке ваше бачення перших практичних кроків старту ринку землі? Якісь конкретні поради пайовикам, аграріям, тим людям, які працюють в громадах, щоб цей процес дійсно був цивілізований, можливо ви б порадили на щось звернути увагу?

Дуже щиро сподіваюсь, що наші політики оберуть європейську модель аграрної політики і будемо рухатися в цьому напрямку. Зрештою, це наші зобов'язання відповідно до угоди про асоціацію між Україною і ЄС, не тільки про торгівлю. В цій угоді є ще і розділ 17 про наближення законодавства до європейського. І тому ще один логічний крок, який би мав бути: прискорена імплементація в українське правове поле і щоденну практику положень угоди про Асоціацію з ЄС, наприклад, щодо підтримки фермерства, розвитку кооперації, сільськогосподарського дорадництва.

При цьому скажу про важливий інструмент – це дорадництво, кожна країна-член ЄС повинна мати систему дорадництво. Це в документах з аграрної політики ЄС записано, і одне із завдань це допомога у розв'язання земельних питань, земельних проблем фермера. Якщо йдемо до ринку землі, я б говорив, що треба було б мати який план дій по промоції цього ринку, по поширенню правових знань. Особливо план дій як допомогти особливо малим аграрним виробникам. Тому завдання № 1 – це хороша інформаційно-просвітницька і консультативна дорадча компанія до 1 липня нинішнього року і потім створення надійної системи консультування фермерів. Тобто, малого фермера треба вже зараз готувати до ринку землі підтримкою інформаційною, технологічною, консультаційним супроводом і тоді, ми можемо побудувати європейську модель.

  • Як діяти місцевим об'єднаним територіальним громадам з першого липня, на які можливо юридичні питання звертати увагу?

У багатьох територіальних громадах, у штаті навіть відсутні фахівці, які б займалися проблемами сільського господарства. Моя порада: думати не лише кому передати землю в оренду великими масивами, а створювати структурні підрозділи, фахівців наймати, які допоможуть особливо малим господарствам, виробникам, особистим селянським господарствам ефективно працювати на землі. І це буде найважливіший внесок територіальних громад у прозорий та цивілізований ринок землі. Моя порада громадам – вивчайте практику ведення сільського господарства, створюйте інфраструктури для підтримки малих виробників, тоді у ваших громадах житимуть люди. І будуть доходи, і буде громада.

  • Уточнююче запитання, пане Романе. Чи є в Україні приклади ефективної роботи саме дорадчих служб? Ми можемо про щось таке розповідати?

На жаль, ні. Якщо і є, то випадки поодинокі, наприклад, Полтавська сільськогосподарська дорадча служба, яку очолює пані Світлана Андрієнко, в неї добре налагоджена робота з громадами. Поки що наші дорадчі служби більше орієнтувалися на сільське господарство, ніж на роботу з громадами.

Наші партнери

Як правильно зберігати цибулю

Цибуля — дуже корисний овоч, який здатний захистити людину від різних хвороб. Але сам він досить...

Бедформер — утворювач гряд

Щоб отримати хорошу грядку для овочів, зокрема картоплі, ягід чи квітів, створено спеціальну...

Чи потрібно десикувати кукурудзу?

Цьогоріч, як втім і у всі попередні роки, збирання врожаю пізніх культур дещо забарилося. Причини...

АгроТренди

Експерт розказав, скільки потрібно вкласти в гектар овочів

4472
Не секрет, що потенціал овочевої галузі в Україні далеко не реалізований. Ми і досі щороку імпортуємо десятки і сотні тисяч різноманітних овочів, починаючи із цибулі та часнику і закінчуючи...

Виробництво та перспективи чорного часнику

10362
Нещодавно український медійний простір сколихнула новина - виявляється у світі вже давно популярний чорний часник. Більше того, він вважається найсолодшим овочем. Відразу допитливі фермери почали...

Чорний горіх: види та технологія вирощування

10044
Чорний горіх, поки це дерево не стало у нас особливо популярною культурою. Чорний горіх є найближчим родичем такого відомого нам волоського горіха, який ми звикли вирощувати у себе на ділянках і...

Про нас

Сайт "Агрономія сьогодні" - агрономічний довідник для фермерів та агрономів. На нашому сайті ви знайдете інформацію про вирощування, підживлення та захист сільськогосподарських культур.
Маршала Гречка, 13
+38 (044) 494 09 52
office@agronomy.com.ua

Останні новини

Використання матеріалів

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агрономія Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на http://agronomy.com.ua/. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.