Однією з найдавніших сільськогосподарських культур світу є ячмінь. Як і пшениця, його окультурили в епоху неолітичної революції на Близькому Сході не менше як 10 тис. років тому. Однак, попри свою прадавню історію, людство й далі веде селекційну роботу, створюючи все нові сорти, які поряд із високим рівнем урожайності повинні мати необхідні господарсько-цінні властивості: високий уміст білка і вуглеводів — для виготовлення круп, комбікормів і годівлі худоби; низький уміст білка, високий — вуглеводів, а також високий рівень виходу солоду — для пивоваріння тощо. Проте, досягаючи успіхів в урожайності та якісних показниках, ми робимо наші сорти все більш залежними від погодних умов і рівня інтенсифікації виробництва, зокрема удобрення і хімічного захисту.

Розпочата росією повномасштабна війна суттєво міняє аграрний сектор України. І, якщо окупація та бойові дії зменшили площу засіяних угідь десь на 20%, то обмеження експорту, зміни цін на добрива, складнощі з логістикою тощо змусили аграріїв України шукати нові способи пристосуватися до викликів та втримати свій бізнес рентабельним.

Застосування в системі захисту плодових насаджень фунгіцидів різних хімічних груп — обов’язкова вимога Фунгіцидного антирезистентного комітету (FRAC) для запобігання появі резистентних штамів збудників хвороб

Загалом доволі непогані для вегетації рослин  погодні умови весни 2021 року із її поступовим підвищенням температур та регулярними опадами, ускладнюються декількома несприятливими факторами.

Люпин уражується великою кількість хвороб різної етіології, які істотно знижують як продуктивність рослин, так і якість отриманого врожаю. Розглянемо найбільш небезпечні із них

Збудник поверхневого некрозу яблуні Neofabraea malicorticis H. S. Jacks. (старіші синоніми — Cryptosporiopsis malicorticis, Gloeosporium malicorticis Cordley) донедавна не справляв помітного впливу на промислове садівництво. Інфікує кору стовбура і гілок яблуні. На корі утворюються некротичні, темно-бурі вдавлені плями, із часом між плямами і здоровою тканиною з’являються тріщини, заражені ділянки кори обпадають. Із розвитком хвороби площа уражень збільшується, місця уражень набувають бурого кольору.

Іржу яблунь спричинює гриб Gymnosporangium tremelloides Hartig.; груші — G. sabinae Dicks. Wint і С. dobrazracovae Mitroph.; айви — G. confusum. Plowr. Патоген належить до класу Basidiomycetes порядку Uredinales. Втрати врожаю від іржі на території України становлять 3–5%.

Моніліоз уражує низку видів родини розових. Передусім від цього захворювання потерпають кісточкові: вишня, слива, абрикос, персик, нектарин (збудник Мonilinia laxa). Моніліоз яблуні і груші спричиняє Мonilnia fructigena Honey (1945), айву уражує Мonilinia cydonia. Збитки від моніліозу становлять 20–30%, в окремих господарствах — 50–70%. Зерняткові культури страждають менше за кісточкові.

Парша є причиною 40% всіх уражень яблуні й за сприятливих для неї погодних умов — до 70% втрат урожаю. Більш поширена у зволожених зонах Полісся, Лісостепу та Закарпаття, але трапляється й у посушливих Cтепу та Криму. Збудник парші — сумчастий гриб Venturia inaequalis (Cooke) Winter; конідіальна стадія має назву Fusicladium dendriticum (Walroth, Fuckel).

Фітопатогенні гриби спричинюють різноманітні захворювання, об’єднані під назвою плямистостей. Втрати врожаю плодових за рік після ураження плямистістю сягають 50%. Листя може бути уражене на 80–90%.